НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ — документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності. Об’єктом відносин у сфері Н.т.і. є документована на будь-яких носіях або публічно оголошувана вітчизняна і зарубіжна Н.т.і. Н.т.і. охоплює отримувані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності результати, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення. Н.т.і. є суспільним надбанням, необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і технічної творчості. Н.т.і., що є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об’єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством. Органи Н.т.і., підприємства, організації, громадяни, що здійснюють науково-технічну діяльність і вільно реалізують свою інформаційну продукцію та інформаційні послуги, є товаровиробниками, які беруть участь у створенні ринку на загальних підставах незалежно від форм власності. Товаровиробник має право вчиняти будь-які дії стосовно реалізації своєї продукції, що не суперечать чинному законодавству. Інформаційна продукція та послуги органів Н.т.і., а також підприємств, установ, організацій, окремих громадян, які здійснюють Н.т.і., можуть бути об’єктами товарних відносин, що регулюються чинним законодавством. Науково-інформаційна діяльність являє собою сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у Н.т.і., що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні. Система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг являє собою інформаційний ринок. Державні органи та служби Н.т.і., інші інформаційні центри, фірми, підприємства, установи і організації, які формують ресурси Н.т.і. за рахунок власних коштів, надають інформаційну продукцію і послуги на комерційних засадах. У ході здійснення купівлі-продажу інформаційної продукції повинні гарантуватися охорона прав інтелектуальної власності, державної та комерційної таємниці, законні права та інтереси власника і виробника інформаційної продукції і послуг. Результати науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної та іншої науково-технічної діяльності, фінансування якої повністю або частково здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, підлягають обов’язковій реєстрації та обліку. Споживач Н.т.і. несе відповідальність за дотримання прав власника цієї інформації. Він не має права передавати одержану Н.т.і. третій особі, якщо це не зазначено у договорі між власником і споживачем Н.т.і. Якщо споживач Н.т.і. одержав від її власника або через посередника інформацію, що не відповідає умовам договору між ними, він має право вимагати від власника або посередника безплатного усунення недоліків у погоджений термін. У разі відмови власника або посередника добровільно задовольнити законні вимоги споживача спір розв’язується в суді. Власник реалізує своє право щодо Н.т.і. самостійно або через посередника. Відносини між власником і посередником регулюються договором. Фармацевтична інформація виступає складовою Н.т.і. і містить такі види, як наукова, нормативна, статистична, рекламна, правова, науково-практична, науково-популярна, санітарно-просвітня, навчальна та ін. Згідно з рівнем управління вона може бути вхідною або вихідною та охарактеризована такими аспектами і показниками: кількість, доступність, точність, оперативність, своєчасність, достовірність, повнота. Виділяють первинну (викладення нових наукових даних або нове трактування відомих ідей та фактів, які наводяться у книгах, періодичних журналах, спеціальних технічних виданнях, наукових звітах, дисертаціях та ін.) та вторинну (спеціальні форми джерел інформації, одержаної внаслідок аналітико-синтетичної або бібліографічної обробки первинного документа інформації, а саме: реферати, реферативні статті, бібліографічні картки, анотації, автореферати, інформаційна література та ін.) документацію. Розвиток медико-фармацевтичних наук нероздільно пов’язаний з міжнародною інтеграцією в цій галузі знань та розвитком електронних джерел обробки та передачі інформації, мережі Інтернет. Системи науково-медичної, науково-фармацевтичної та медико-технічної інформації виступають складовою частиною науково-технічної та відомчої системи інформації. Вона може бути охарактеризована як сукупність повноважень організацій та фізичних осіб у галузі інформації, а також норм, методів, джерел та видів інформації. Метою системи інформації про ліки є задоволення потреб в інформації шляхом надання відповідних спеціалізованих послуг. Форми, методи і особливості змісту інформації про ліки значною мірою залежать від користувачів інформації: лікарів, провізорів, населення, науковців, студентів та ін. Фармацевтична інформація може бути усною, письмовою та авторизованою. Як методи фармацевтичної інформації виступають монографії, довідники, нормативні акти, інструктивно-методичні матеріали, семінари, конференції, виставки, радіо, телебачення, санітарно-просвітня робота, бази даних інформаційних систем, періодичні видання. У фармації важливе значення мають інструкції про медичне застосування ЛП, АНД, технічні та технологічні регламенти виробництва, технологічні інструкції, технічні умови, ДСТУ та ін. Фармацевтичні виробничі та аптечні підприємства мають право самостійно встановлювати переліки відомостей, що є комерційною таємницею або конфіденційною інформацією, та порядок обмеження доступу до них працівників, не порушуючи основних вимог законодавства. Законодавчо встановлено відомості, які можуть становити державну таємницю (див. Державна таємниця) та перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці (див. Інформація).
Закон України «Про інформацію» (№ 2657-ХІІ); Закон України «Про державну таємницю» (№ 3855-ХІІ); Закон України «Про науково-технічну інформацію» (№ 3322-ХІІ); Постанова КМУ від 09.08.1993 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці»; Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків / За ред. І.М. Перцева. — Вінниця, 2007.