АВТОКЛАВ (грец. autós — сам + лат. clavis — ключ) (згідно з ГОСТ 17726-72 — паровий стерилізатор) — апарат для стерилізації насиченою водяною парою під тиском. За конструкцією автоклави бувають вертикальні (АВ-75, АВ-20), горизонтальні (АГ-2, АГ-100), переносні та шафоподібні (АШ-250А, АШ-380, АШДВ-250А) та ін. А. використовують для стерилізації перев’язувальних матеріалів, операційної білизни, хірургічних інструментів, різних поживних середовищ, лабораторного посуду, інфікованого матеріалу, ін’єкційних розчинів, а також у промисловості при виробництві гербіцидів, барвників для отримання кольорових та цінних металів, вулканізації гуми та для консервування продуктів.
Основні частини А.: водопарова і стерилізаційна камери, як правило, вони є єдиною зварною конструкцією, розділеною лише функціонально. Це дає можливість перекривати подачу пари в стерилізаційну камеру на час завантаження, ежекції та розвантаження А. і автоматично підтримувати робочий тиск. Водопарова камера зачиняється масивною чавунною чи сталевою кришкою з гумовою прокладкою. Обидві камери вміщені в металевий кожух, який прикріплюється до підставки та ізольований всередині в нижній його частині азбестом. У верхній частині стерилізаційної камери поясоподібно розміщені отвори для пари. Для контролю за роботою А. служить манометр, запобіжний клапан, водомірне скло чи водопробний кран і система кранів, які регулюють процес надходження в апарат води через горловину, що герметично закривається, і забезпечують виведення пари, повітря та конденсату. А. обладнаний приладами, що автоматично підтримують тиск, а також ежектором і фільтром для просушування стерилізаційного матеріалу. Нагрів води в А. можливий як на газових, так і на електричних пальниках; сучасні А. мають вмонтовані трубчасті електронагрівачі, які залежно від об’єму А. мають потужність від 1 до 10 кВт і більше. Стерилізаційну та водопарову камери у сучасних А. виготовляють з нержавіючої сталі, а деталі зливних, водопробних, спускових кранів і запобіжних клапанів — з латуні. Принцип роботи А. У водопарову камеру наливають відповідну кількість води (на 2/3 висоти водомірного скла), яка при нагріванні закипає, а пара, що при цьому утворюється, надходить через чисельні отвори у стерилізаційну камеру. Завдяки тому, що камера герметично закупорена, пара накопичується в ній, що викликає підвищення тиску і температури, а це, у свою чергу, приводить до знищення мікроорганізмів. Медичні А. дозволяють проводити стерилізацію під тиском до 2,5 кг/см2 при температурі до 138 °С. У більшості А. після закінчення стерилізації утворюється вакуум до 200–400 мм рт. ст., який прискорює висушування стерильного матеріалу. Після зниження тиску А. вистигає і його розвантажують. У деяких А. завантаження та розвантаження проводиться з різних боків (двобічні стерилізатори). Великі А. призначені для стерилізації ін’єкційних розчинів у промислових умовах, тому оснащені автоматизованими системами, які забезпечують виконання програми стерилізації. Існують також А. без перетворювача. Їх використовують для стерилізації корків, ампул, флаконів та інших матеріалів, що застосовуються при консервуванні крові. Пара в них надходить із зовнішнього джерела. Перед експлуатацією А. слід перевірити справність манометра, стан натяжних болтів та фіксаторів, які утримують кришку, цілісність та пружність гумової прокладки, притертість кранів, цілісність водомірного скла. Стерилізацію має проводити спеціально навчений персонал згідно з «Правилами експлуатації апаратів, що працюють під тиском». А. встановлюють у просторих, чистих, світлих приміщеннях із належною вентиляцією; зберігають у закритому неопалюваному приміщенні. При транспортуванні А. запаковують у водонепроникну плівку і поміщають у дерев’яний ящик.
БМЭ. — М., 1974. — Т. 1.