АВТООКИСНЕННЯ (грец. autos — сам) — самоокиснення, самовільне окиснення хімічних речовин киснем повітря. Часто становить автокаталітичний процес (див. Автокаталітичні реакції). А. органічних сполук (напр. альдегідів та олефінів) — ланцюгова вільнорадикальна реакція, під час якої на проміжній стадії утворюються радикали і гідропероксиди:
RH + O2 → ROOH
RООH → RO⋅ + ⋅OH
RO⋅ + RH → ROH + R⋅
⋅OH + RH → HOH + R⋅
R⋅ + O2 → ROO⋅
ROO⋅ + RH → ROOH + R⋅
ROO⋅ + ROO⋅ → неактивні продукти.
Зародження ланцюга часто ініціюється фотохімічно або слідами важких металів (напр. Со3+). Іноді А. перебігає як спряжена реакція (див. Спряжені реакції). Напр. індиго не окиснюється киснем повітря, але окиснюється разом із бензальдегідом; ненасичені вуглеводні (див. Етиленові вуглеводні) ініціюють А. насичених вуглеводнів (див. Насичені вуглеводні). А. неорганічних сполук, напр. білого фосфору, Na2SO3, — також ланцюгова реакція. У багатьох випадках А. — небажаний процес, оскільки призводить, зокрема, до згіркнення харчових продуктів, осмолення мінеральних олій та крекінг-бензинів, старіння полімерів. Під час А. етерів (див. Етери) утворюються вибуховонебезпечні пероксиди. Для запобігання А. речовин використовують антиоксиданти (див. Антиоксиданти).
Карножишкий В. Автоокисление // Успехи химии. — 1977. — Вып. 2; Скулачев В.П. Кислород в живой клетке: добро и зло. // Соросовский образовательный журн. — 1996.– № 3.