ГУМІАРАБІК (Акація), Acaciae gummi (PhEur); Acacia (BP; JP; USP; CAS № 9000-01-5); син.: Acacia gum; arabic gum; E414; gum acacia; gummi africanum; gum arabic; gummi arabicum; gummi mimosae; talha gum. — природний комплекс вільних агрегатів цукрів та геміцелюлози із приблизною мол. м. 240 000–580 000. Ядро агрегатів складає дуже розгалужений галактан із β-(1→3)-зв’язком між D-галакталозою, до якого поряд з арабінозою, галактозою та рамнозою приєднуються калій, кальцій та магній.
Одержують висушуванням смолистого виділення після надрізу кори стовбура та гілок Acacia senegal (L.) або інших представників виду Acacia (род. Leguminosae), що ростуть переважно в Африці в регіонах Судану. Г. відомий у вигляді сфероїдів, пластівців, порошку, гранул або висушеної розприскуванням камеді; без запаху, зі змішаним смаком. Властивості: рН 4,5–5,0 (5% водний розчин); кислотне число — 2,5; питома вага — 1,35–1,49; вологовміст — 8–13% при 25 °С та відносній вологості повітря 25–65%; в’язкість динамічна — 100 МПа·с (30% водний розчин при 20 °С). В’язкість водних розчинів Г. залежить від походження сировини і циклу її попередньої обробки, рН середовища, наявності у розчині супутніх солей і зростає повільно в межах концентрацій 0–25% (ньютонівський тип плину), швидко — при подальшому підвищенні концентрації (неньютонівський тип плину). Розчиняється в гліцерині (1:20), пропіленгліколі (1:20); практично не розчиняється в етанолі (95%). У воді розчиняється у співвідношенні 1:2,7 дуже повільно, протягом 2 год, утворюючи безбарвний або з жовтуватим відтінком в’язкий, липкий розчин, що просвічується. Г., отриманий розприскувальним висушуванням, розчиняється протягом 20 хв. Г. несумісний з амідопірином, апоморфіном, крезолом, етанолом (95%), солями феруму, морфіном, фенолом, фізостигміном, танінами, тимолом та ваніліном. Унаслідок наявності ензимів (ензими інактивуються при нагріванні до 100 °С протягом тривалого часу) Г. несумісний із речовинами, що легко окиснюються, та милами у складі емульсій. Водні розчини Г. утворюють коацервати з желатиною та іншими речовинами.
Г. є нетоксичною та неподразливою речовиною. При парентеральному введенні викликає анафілактичні реакції.
У порошкоподібному стані Г. зберігається в герметичних контейнерах, у сухому, прохолодному місці. Водні розчини Г. нестабільні внаслідок руйнівного впливу бактерій та ензимів. Для стабілізації водних розчинів використовують кип’ятіння, обробку мікрохвильовим опромінюванням та додавання протимікробних консервантів (0,1% бензойної кислоти; 0,1% натрію бензоату; суміш 0,17% метилпарабену та 0,03% пропілпарабену).
Г. використовується у фармацевтичній, косметичній та харчовій промисловості. Входить до складу ЛП для перорального та місцевого застосування як ущільнювач, суспендувальна (5–10%) та емульгувальна речовина (10–20%) переважно в комбінації з трагакатном; у концентрації 1–5% як зв’язувальна та пролонгувальна допоміжна речовина у складі таблеток; у концентрації 10–30% як основа при виготовленні пастилок та льодяників, а також як біоадгезив.
Лікарські рослини / За ред. А.М. Гродзинського. — К., 1992; Attama A.A., Adiknu M.V., Okoli N.D. Studies on bioadhesive granules // STP Pharma. Sci. — 2003. — № 13; I-Achi A., Greenwood R., Akin-Isijola A. Experimenting with a new emulsifying agent (tahini) in mineral oil // Int. J. Pharm. Compound. — 2000. — № 4; Streubel A., Siepmann J., Bodmeier R. Floating matrix tablets based on low density foam powder // Eur. J. Pharm. Sci. — 2003. — № 18.