Директор — Геннадій Васильович Книшов, Герой України, академік НАН і НАМН України, Російської АМН, член Президії НАМН України, доктор медичних наук, професор, президент Асоціації серцево-судинних хірургів України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Адреса: вул. Миколи Амосова, 6, Київ, 01680, Україна
Тел.: (044) 275-43-22 (приймальня директора)
(044) 275-10-04 (приймальня головного лікаря)
(044) 275-64-00 (приймальне відділення стаціонару)
(044) 275-43-00 (реєстратура поліклініки)
E-mail: info@amosovinstitute.org.ua. Сайт: http://amosovinstitute.org.ua
Історія інституту розпочинається з 1955 р., коли на базі 24-ї Міської лікарні м. Києва М.М. Амосовим була відкрита перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії. У 1957 р. вона увійшла до складу Українського науково-дослідного інституту туберкульозу, перейменованого в 1961 р. на Київський науково-дослідний інститут туберкульозу і грудної хірургії. У 1983 р. ця клініка серцевої хірургії реорганізована в Київський науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії МОЗ України, а в 1993 р. — в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України. Враховуючи визначну наукову, лікувальну та освітню діяльність, Указом Президента України від 14 червня 2006 р. № 513/2006 Інституту надано статус Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Засновником і першим директором інституту (1983–1988) був Микола Михайлович Амосов (1913–2002), дійсний член НАН і АМН України, лауреат Ленінської (1961) та тричі лауреат Державних (1978; 1988; 1997) премій, видатний учений і хірург, біокібернетик та громадський діяч, письменник та мислитель, який був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці» (2008).
З 1989 р. інститут очолює академік АМН і НАН України, Герой України Г.В. Книшов. В інституті вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця (1955) та проведення операцій зі штучним кровообігом (1958), протезування мітрального клапана (1963), перші експериментальні операції на серці в умовах барокамери (1963); імплантація електрокардіостимуляторів (1965). Вперше у світі розроблено і впроваджено антитромботичні моделі протезів клапанів серця (1965). У 1993 р. в інституті був створений перший у світі комп’ютерний тренажер штучного кровообігу. Ця розробка отримала диплом та премію за кращу роботу в Арле (Франція).
Вперше в Україні почали застосовувати аортокоронарне шунтування при ішемічній хворобі серця (1973), методи фармако-холодового захисту серця при його виключенні з кровообігу (1978); пінні (1976) та мембранні (1985) оксигенатори для заміни функції легень та ультрафільтрація крові (1984) під час штучного кровообігу; пульсуючий та синхронізований із серцем штучний кровообіг (1984), хірургічне лікування пацієнтів із тахісистолічними формами аритмій (1986), внутрішньоаортальна балонна контрапульсація для лікування кардіогенного шоку (1986) та сучасна багатокомпонентна інфузійна терапія на базі інтраопераційної аутогемотрансфузії в кардіохірургії, хірургічне лікування при вроджених вадах серця у новонароджених (1992), виконуються операції аортокоронарного шунтування на працюючому серці (2000), впроваджено оригінальний метод фармако-холодового захисту міокарда із застосуванням штучної крові (2001), розроблені методики проведення операцій без донорської крові.
Більше ніж за 55 років існування інститут перетворився на головний науковий, лікувальний і навчальний заклад. В інституті розгорнуто 370 ліжок, 16 операційних столів, працюють 20 клінічних відділень, поліклініка, 10 лабораторій, оснащених сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням.
Щорічно в інституті проходять обстеження понад 30 тис. хворих, виконується більше ніж 5,5 тис. операцій на серці, рівень якості й результати яких відповідають кращим світовим стандартам. За час існування інституту виконано понад 120 тис. операцій з приводу вроджених, набутих вад та ішемічної хвороби серця, підготовлено понад 1000 спеціалістів цієї галузі. Завдяки власним науковим розробкам і стандартизації лікування, інститут входить до п’ятірки провідних європейських центрів серцево-судинної хірургії, за показниками кількості та якості операцій на серці й магістральних судинах (післяопераційна летальність в інституті без штучного кровообігу — 0,7%, а за статистикою всіх центрів США — 2,2%). Розроблений в інституті метод корекції аневризм лівого шлуночка при ішемічній хворобі серця дозволив знизити летальність до 1,4%, в той час як летальність при хірургічному лікуванні цієї патології, за даними Асоціації торакальних хірургів США за 2006 р., становить 8,4%.
При гострому інфекційному ендокардиті вивчено і впроваджено нові методи лікування із застосуванням загальної гіпертермії організму. Вперше доведена роль штучно створеної високої температури у стимулюванні імунної системи людини, як наслідок отримано найкращі у світовій практиці результати хірургічного лікування цього захворювання (рецидиви виникають у 5 разів рідше, ніж у інших клініках світу), одержана найнижча летальність у світі — до 1,9% (летальність при цій патології у світі становить 12–28%).
За ці розробки колектив авторів інституту отримав Державну премію України в галузі науки і техніки за напрямом «Медицина» у 2005 р. На рівні світових вимог досліджено й розроблено: проблеми електрофізіології серця при серцевій недостатності та порушеннях ритму серця; роль гвинтоподібних скорочень і стрічкоподібної будови серця у вигнанні крові (серце як 2 насоси в замкнутій демпферній системі). Досягнуто світового рівня за результатами розробок протезування клапанів і лікування ішемічної хвороби серця, порушень ритму серця, розшаровуючих аневризм аорти з ретроградною перфузією мозку.
Наукові розробки інституту відзначено Ленінською та Державними преміями, дипломами, нагородами вітчизняних та міжнародних академій, конгресів, премією імені М.М. Амосова. В інституті працює спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій за спеціальністю «Серцево-судинна хірургія».
З 1992 р. на базі інституту працює кафедра хірургії серця та магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (завідувач кафедри — академік Г.В. Книшов). Постійно діють курси інформації та стажування з кардіохірургії і кардіології для вітчизняних і закордонних фахівців. На базі інституту проходять навчання студенти першої в Україні кафедри біомедичної інженерії Міжуніверситетського медико-інженерного факультету Національного технічного університету України «КПІ» (завідувач кафедри — професор В.Б. Максименко).
Інститут всебічно розвиває контакти із зарубіжними лікувальними та науковими установами (Росії, Польщі, США, Великобританії, Італії, Німеччини, Франції, Нідерландів). Спеціалісти інституту проходять навчання, стажування та обмін досвідом. Науковці інституту є постійними учасниками щорічних міжнародних наукових форумів, таких як Світовий конгрес кардіоторакальних хірургів, Всеросійський з’їзд серцево-судинних хірургів, Європейський конгрес серцево-судинної та торакальної хірургії, Всесвітній з’їзд кардіологів. У 1991 р. під егідою інституту створена Асоціація серцево-судинних хірургів України (президент — академік Г.В. Книшов), яка забезпечує методичне керівництво науковою і практичною роботою в кардіохірургії. З 1993 р. проводяться щорічні наукові конференції Асоціації з широкою міжнародною участю.
Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України є закладом, в якому розробляються і впроваджуються передові технології охорони здоров’я. Це перевірена часом школа вітчизняної кардіохірургії, яка відповідає найвищому сучасному рівню наукових досліджень, медичної допомоги і підготовки кадрів.
Протягом вже 22 років інститут очолює Геннадій Васильович Книшов — доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), академік НАН України (2006), академік Російської АМН (2004), завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Г.В. Книшов пройшов шлях від аспіранта, молодшого, старшого наукового співробітника, завідувача відділом і заступника директора до академіка і директора ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України». Проходив навчання та стажування у провідних клініках світу, зокрема у Д. Кулі і М. Де Бекі. Останні мали чи не найбільший вплив на Г.В. Книшова як спеціаліста. Саме їх та М.М. Амосова він вважає своїми головними вчителями не лише в науці, медичній практиці, а й взагалі у житті. Лідерство в унікальних розробках щодо врятування життя тяжкохворих пацієнтів належить Г.В. Книшову.
В Україні саме він широко запровадив метод аортокоронарного шунтування при ішемічній хворобі серця, вперше застосував хірургічну корекцію та оптимальне лікування складних і злоякісних порушень ритму серця, винайшов апарат для видалення тромбів із лівого передсердя на працюючому серці для усунення найскладніших порушень кровообігу мозку, впровадив керовану загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті. Під керівництвом Г.В. Книшова успішно ведуться унікальні новаторські розробки з анатомії та електрофізіології серця. Йдеться про стрічкоподібну будову м’яза серця, гвинтоподібне його скорочення, принцип «золотого перетину» і резонансу.
Серед найбільш важливих наукових і практичних досягнень — фундаментальні дослідження з розширенням можливостей хірургічної допомоги хворим на серцеву недостатність, відпрацьовується новий підхід до розвитку теорії серцевої недостатності на основі вивчення порушення синхронності й послідовності скорочення різних відділів серця та нові методи лікування її з використанням спеціально запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. За роки керівництва інститутом Г.В. Книшовим створена кардіохірургічна школа, яка охоплює всі напрямки серцево-судинної патології і забезпечує прогресивний розвиток кардіохірургічної допомоги в державі. За його ініціативою і при безпосередній участі створено 24 центри/відділення кардіохірургії в Україні. Він є автором сотень статей, опублікованих в українських і зарубіжних газетах, журналах, вісниках, семи монографій, трьох підручників, написаних самостійно та у співавторстві. Під його керівництвом захищено понад 40 докторських і кандидатських дисертацій. Г.В. Книшов — член Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів (1990), Американської асоціації торакальних хірургів (1993), член Комітету з Державних премій в галузі науки і техніки (1997); член Комітету з Державних нагород та геральдики (2005); відповідальний редактор «Щорічника наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України»; член редакційної колегії та редакційної ради 9 наукових журналів; двічі лауреат Державної премії України (1988; 2005); лауреат премії імені М.М. Амосова (2005).
За наукову, лікувальну, педагогічну та громадську діяльність Г.В. Книшов відзначений найвищими урядовими нагородами: Герой України із врученням ордена Держави (2004), орденом «Знак Пошани», орденами Князя Ярослава Мудрого V і IV ступеня, Золотою медаллю академіка Російської АМН Бакулєва. Г.В. Книшова обрано почесним громадянином міста Дебальцеве. Школа № 3, в якій він навчався, названа ім’ям Героя України Г.В. Книшова.