Назва В. (син.)

Хімічна природа, основна роль в організмі

Рекомендовані величини середньодобового споживання

Основні джерела

Жиророзчинні В.

А (ретинол, аксерофтол)

В основі молекули ретинолу лежить триметилциклогексановий цикл, пов'язаний з тетраенольним спряженим ланцюгом, який закінчується гідроксильною чи альдегідною групою. Необхідний для нормального обміну речовин; альдегідна форма ретинолу — ретиналь — входить до складу зорового пігменту родопсину. Необхідний для повноцінного зору, забезпечує нормальний ріст організму. Недостатність В. А виявляється блідістю і сухістю шкіри, схильністю до лущення, утворення вугрів, розвитку гнійничкових захворювань; сухістю і тьмяністю волосся, ламкістю нігтів. Основними ознаками недостатності В. А є світлобоязнь, нічна сліпота (так звана куряча сліпота) і ксерофтальмія

Добова потреба у В. А становить для дорослих: чоловіків — 1 мг (3300 МО); жінок — 0,8–1 мг; для вагітних і жінок, які годують грудьми — 1,2–1,4 мг; для дітей залежно від віку — від 0,4 до 1 мг. Разові дози В. А не мають перевищувати 5000 МО для дорослих і 20 000 МО для дітей, добові — 100 000 МО і 20 000 МО відповідно

Міститься лише у продуктах тваринного походження, входить до складу тваринних жирів, у т.ч. печінки тварин і риб, ікри і риб'ячого жиру, вершкового і пряженого масла, сиру, яєчного жовтка. У рослинних продуктах міститься у вигляді провітамінів — пігментів каротиноїдів. Багаті на каротиноїди: морква, томати, червоний перець, зелена цибуля, щавель, салат, плоди шипшини, абрикоса, обліпихи, горобини та ін.

D (кальцифероли, антирахітний В.)

Належить до похідних циклогексанометиленгідриндану, які відрізняються один від одного за структурою бокового ланцюга у молекулі. Дотепер відкрито декілька В. групи D: D1–D7, схожих за хімічною будовою, фізико-хімічними властивостями і фармакологічною дією. Практичне використання мають ергокальциферол (D2) і колекальциферол (D3). Перетворюються в організмі на гормоноподібну речовину, що бере участь у засвоєнні солей кальцію і фосфору, їх відкладенні в кістковій тканині. Недостатня кількість кальциферолів викликає порушення мінерального обміну, у дітей — рахіт

Потреба у В. D становить 100 МО/добу (1 МО містить 0,000025 мг (0,025 мкг) хімічно чистого В. D); для вагітних і жінок, які годують грудьми, — 400–500 МО, для дітей першого року життя — 400 МО

Зазвичай утворюється зі стеринів у шкірі людини під впливом УФ-променів. Джерелом В. D є жир печінки тунця, тріски та інших риб. Незначна його кількість міститься у вершковому маслі та яєчному жовтку, у риб'ячому жирі. Інші тваринні продукти бідні на В. D; у рослинних продуктах він, як правило, зовсім відсутній

Е (токофероли)

Належить до похідних 6-оксихромону — циклічного ненасиченого спирту. Відрізняються токофероли кількістю метильних груп у ядрі хроману; існує 7 природних В. групи Е. Найбільш виражену біологічну активність виявляє природний В. Е — D-α-токоферол. В. Е стимулює м'язову діяльність і функції статевих залоз; є природним антиоксидантом; бере участь у біосинтезі гему і білків, проліферації клітин, у тканинному диханні та інших найважливіших процесах клітинного метаболізму

Добова потреба у В. Е дорослої людини становить 12–15 МО (1 МО відповідає активності 1 мг DL-α-токоферилацетату), дітей першого року життя — 5 МО

Синтезується лише рослинами: міститься в зелених частинах рослин (салаті, шпинаті), особливо в молодих паростках злаків; багаті на токофероли рослинні олії (соняшникова, арахісова, бавовняна, кукурудзяна, соєва, обліпихова); деяка їх кількість міститься у тваринних продуктах (печінці, жовтку, молоці)

К (філохінон, протигеморагічний або коагуляційний В.)

Належить до похідних 2-метил-1,4-нафтохінону. Бере участь у біосинтезі протромбінового комплексу і сприяє нормальному згортанню крові. Нестача призводить до кровотеч, зниження активності деяких ферментів

Для дорослих людей добова потреба у В. К не встановлена, орієнтовно вона становить 70–140 мкг

У природі існує дві головні форми В. К: К1 (філохінон) міститься в зелених частинах рослин (шпинаті, качанній і листяній капусті, кропиві та ін.), а також у моркві, томатах; К2 (пренілменахінон) синтезується в основному сапрофітними бактеріями тонкого відділу кишечнику людини, а також печінкою тварин

Водорозчинні В.

В1 (тіамін)

Молекула складається з двох гетероциклів: піримідину і тіазолу, з'єднаних між собою метиленовою групою. Необхідний для нормального вуглеводного та енергетичного обміну речовин в організмі, особливо у нервовій та м'язовій тканинах. У складі коферменту тіамінпірофосфату (кокарбоксилази) бере участь у реакціях декарбоксилювання кетокислот. При нестачі В. з'являються легка збудливість, порушення травлення. Відсутність чи значний дефіцит тіаміну в їжі викликає порушення вуглеводного обміну, призводить до тяжкого захворювання нервової системи — бері-бері (поліневрит). Потреба у В. В1 значно підвищується при значному фізичному і розумовому навантаженні та на холоді

Добова потреба у В. В1 для дорослих: чоловіків — 1,2–2,1 мг; осіб літнього віку — 1,2–1,4 мг; жінок — 1,1–1,5 мг із додаванням у вагітних 0,4 мг, у жінок, які годують груддю, — 0,6 мг; для дітей і підлітків залежно від віку — 0,3–1,5 мг

Найбільш багаті на В. В1 дріжджі пивні, пекарські сухі й пресовані. Серед продуктів харчування найбільше його міститься у бобових та злакових круп'яних культурах, особливо в оболонці і зародку зерен, тому в їжу необхідно включати крупи (особливо гречані та вівсяні), хліб із сортів борошна грубого помолу

В2 (рибофлавін, лактофлавін)

Належить до похідних ізоалоксазину; необхідний для росту, бере участь у процесах біологічного окиснення: у складі деяких окисно-відновних ферментів (флавопротеїдів) бере участь у реакціях переносу електронів, у перетвореннях амінокислот та інших сполук. Сприяє загоюванню ран, забезпечує світловий і колірний зір. При нестачі цього В. виникають ураження шкіри: сухість і тріщини губ, виразки в кутах губ, глибокі тріщини на пальцях; уповільнюється загоювання ран; виникають порушення зору; хронічний гастрит і коліт. В. стійкий до нагрівання, але легко руйнується на світлі

Добова потреба у В. В2 для дорослих: чоловіків — 1,5–2,2 мг; людей похилого віку — 1,4–1,6 мг; жінок — 1,3–1,8 мг із додаванням у вагітних 0,3 мг, у жінок, які годують груддю, — 0,5 мг; для дітей і підлітків залежно від віку — 0,4–1,8 мг

Синтезується у мікрофлорі кишечнику. Найбільша кількість вітаміну В2 міститься в дріжджах, печінці, а також у молоці та молочних продуктах, салатних овочах, курячому жовтку

В5 (пантотенова кислота, антидерматитний В.)

За хімічною природою — амід, утворений β-аланіном і α,γ-діокси-β,β-диметилмасляною (пантоєвою) кислотою. Бере участь у найважливіших реакціях обміну речовин. В організмі пантотенова кислота входить до складу коферменту А, що відіграє важливу роль у процесах ацетилювання й окиснення. Вона бере участь у вуглеводному і жировому обміні та у синтезі ацетилхоліну; міститься в значних кількостях у корі надниркової залози і стимулює утворення кортикостероїдів. Нестача призводить до порушення обміну речовин (дерматити, депігментація, припинення росту та ін.). У медичній практиці застосовують кальцієву сіль пантотенової кислоти

Добова потреба в пантотеновій кислоті для дорослої людини не визначена; орієнтовно вона становить близько 10–12 мг; для вагітних і жінок, які годують грудьми, — 15–20 мг

Міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження (дріжджах, печінці, яєчному жовтку, зелених частинах рослин, моркві, молоці та ін.)

В6 (піридоксин)

Належить до похідних піридину. У тканинах перетворюється на піридоксальфосфат — кофермент, що бере участь головним чином у реакціях синтезу і розщеплення амінокислот, які є складовою білків. Недостатня кількість В. В6 викликає у тварин і людини дерматити, судоми, анемію. Підвищена потреба у В. В6 може виникати в періоди росту і вагітності

Добова потреба для дорослих: чоловіків — 2 мг; жінок — 2 мг із додаванням в період вагітності 0,3 мг, у жінок, які годують грудьми, — 0,5 мг; для дітей і підлітків залежно від віку — 0,4–2 мг

Міститься у м'ясі, рибі, молоці, печінці великої рогатої худоби, дріжджах і багатьох рослинних продуктах. Синтезується мікрофлорою кишечнику

В12 (ціанокобаламін)

Належить до похідних оксиметилпіридину; представлений спорідненими речовинами (вітамерами): піридоксол (піридоксин), піридоксаль і піридоксамін, які послідовно перетворюються одна на одну. Входить до складу деяких ферментів. Активує білковий обмін, бере участь у біосинтезі метіоніну, нуклеїнових кислот, впливає на вуглеводний і жировий обмін; бере участь у кровотворенні. При його нестачі розвивається недокрів'я

Добова потреба у В. В12 для дорослої людини становить 3 мкг; для вагітних і жінок, які годують грудьми — 4 мкг; для дітей першого року життя — 0,3–2 мкг

У значних кількостях міститься в печінці, нирках, рибних продуктах, яйцях, сої. У промисловості одержують мікробіологічним синтезом

В15 (кислота пангамова, пангамат кальцію, кальгам)

Належить до похідних ефірів глюконової кислоти. Сприятливо впливає на обмін речовин: поліпшує ліпідний обмін, підвищує засвоєння кисню тканинами, збільшує кількість креатинфосфату у м'язах і глікогену у м'язах і печінці, усуває явища гіпоксії. З лікувальною метою застосовують як один із засобів комплексної терапії при різних формах атеросклерозу, порушеннях кровообігу, гепатитах та інших захворюваннях

Добові дози для дорослих — 100–300 мг; для дітей залежно від віку — 50–150 мг

Пангамова кислота входить до складу рисових висівок, дріжджів, крові, печінки

С (аскорбінова кислота)

Належить до похідних поліокси-γ-лактонів ненасичених карбонових (α-гулонової) кислот. Бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, що відбуваються в організмі, вуглеводному обміні, згортанні крові, регенерації тканин, утворенні стероїдних гормонів. Однією з важливих фізіологічних функцій аскорбінової кислоти є співучасть у синтезі колагену і проколагену та нормалізації проникності капілярів. Організм людини не здатний сам синтезувати В. С. При недостатній кількості В. С розвивається цинга. Надлишкові дози (до декількох грамів на добу) аскорбінової кислоти шкідливі для організму і можуть призвести до тяжких ускладнень, напр. нирковокам'яної хвороби. Аскорбінова кислота — найнестійкіша з В., легко окиснюється, особливо при високій температурі та в присутності металів

Добова потреба дорослої людини у вітаміні С становить 55–108 мг; вагітних і жінок, які годують грудьми, — 72–80 мг; дітей першого року життя — 30–40 мг

Основним джерелом В. є продукти рослинного походження: ягоди, овочі та фрукти (плоди шипшини, капуста, лимони, апельсини, ягоди смородини, червоний перець), у невеликій кількості міститься у тваринних продуктах

Р (біофлавоноїди)

Належить до похідних фенілхроману. Група сполук, що підвищують міцність стінок капілярів, усувають їх підвищену проникність; до них належать рутин, кверцетин. Найбільш ефективний у поєднанні з В. С

Добова потреба дорослої людини — 25–50 мг

Багато В. Р в чаї (особливо зеленому), а також у шипшині, лимоні, хурмі, чорній смородині та горобині чорноплідній, винограді, сливах, стручковому перці та у гречаній крупі

РР (нікотинамід, нікотинова кислота, ніацин)

Належить до похідних піридину; у природній сировині міститься не сама нікотинова (β-піридинкарбонова) кислота, а нікотинамід, який входить до складу багатьох ферментів; таким чином, нікотинова кислота є провітаміном нікотинаміду. Необхідний для здійснення процесів біологічного окиснення в організмі. Є специфічною протипелагрічною речовиною. Нікотинова кислота поліпшує вуглеводний обмін, діє позитивно при захворюваннях печінки, серця, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, ранах і виразках, що погано загоюються, виявляє також судинозвужувальну дію

Добова потреба становить для дорослих: чоловіків — 16–28 мг; жінок — 16 мг; вагітних і жінок, які годують грудьми, — 18–21 мг; для дітей і підлітків залежно від віку — 0,5–20 мг

Міститься в достатній кількості у печінці, нирках, дріжджах, м'ясі, молоці, а також у горосі, бобах, пшеничному борошні, гречаній крупі, грибах. Краще засвоюється з тваринних продуктів, ніж з рослинних

В9 (фолієва кислота, В. Вс, фолацин)

Молекула фолієвої кислоти складається з трьох основних частин: 2-аміно-4-оксиптеридину (птерин), п-амінобензойної кислоти і пов'язаного з нею залишку глутамінової кислоти. Тісно пов'язаний із процесами кровотворення: необхідний для нормального утворення клітин крові, стимулює еритропоез; бере участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, пуринів і піримідинів, в обміні холіну. Нестача призводить до недокрів'я

Добова потреба у фолацині дорослих людей становить 200 мкг; вагітних і жінок, які годують грудьми, — 400–600 мкг; дітей першого року життя — 40–60 мкг

Міститься головним чином у зелених листових овочах (лат. fоlium — лист): салаті, шпинаті, зелені петрушки, кольоровій і качанній капусті; у помідорах, яблуках, картоплі, печінці, нирках, дріжджах

U (S-метилметіонін)

5-Метилметіонінсульфонію хлорид. Донор метильних груп у процесах біологічного метилування і трансметилування, виявляє ліпотропну дію подібно до холіну. Застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті. Діє цілюще на функцію шлунка, кишечнику, печінки, жовчного міхура, оскільки сприяє зменшенню секреції шлункового соку, загоює виразки

Добова потреба для людини не встановлена

Міститься в багатьох овочах: спаржі, білокачанній капусті, петрушці, цибулі, салаті, перці, моркві, томатах

Н (біотин)

Похідна валеріанової кислоти; найбільш виражену біологічну активність виявляє D(+)-ізомер. Кофермент, що бере участь у реакціях переносу двоокису вуглецю до органічних сполук, напр. при біосинтезі жирних кислот. Нестача спричиняє головним чином ураження шкіри

Добова потреба дорослої людини в біотині становить орієнтовно 100–200 мкг

Найбільш багаті на біотин яєчний жовток, дріжджі, кольорова капуста. В організмі тварин і людини синтезується мікрофлорою кишечнику