РЕВІНЬ (Rheum L.) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини Гречкових (Polygonaceae). Батьківщина — Південно-Східна Азія, Північна Монголія, Північний Китай, Алтай, Сибір. Відомо близько 30 видів роду (за іншими джерелами — 49), з яких у країнах СНД росте 22. В Україні культивують Р. тангутський — R. palmatum L. var. tanguticum Maxim. (грец. rheo — текти, лат. palmatus, a, um — лапатий, за формою листка, tanguticus, a, um — тангутський від області Тангут), рос. назва: ревень тангутский; нар. назви: ревінь пальчастий, рабарбар, китайський рапонтик. Трав’яниста рослина 150–250 см завв. Кореневище коротке, багатоголове, з кількома товстими м’ясистими коренями масою до 12 кг, зверху темно-буре, на зломі — яскраво-жовте. Стебла прямі, порожнисті, борозенчасті, з червонуватими цяточками і смужками. Прикореневі листки великі (до 75 см у поперечнику), широкояйцеподібні, 5–7 пальчасторозсічених, зверху з розсіяними дрібними ворсинками, знизу — по всій поверхні густо опушені довгими волосками, на довгих (до 30 см) м’ясистих, часто червоних черешках, зібрані розеткою; лопаті листків загострені, нерівновеликонадрізані. Стеблові листки чергові, дрібніші (до 10 см у діаметрі), з короткими черешками і округлими пальчаторозсіченими пластинками. Квітки двостатеві, правильні, зібрані у волоть; оцвітина проста, віночкоподібна, шестироздільна, білувато-рожева або червона. Плід — тригранний крилатий червоно-бурий горішок. Цвіте у липні.
Офіцинальною сировиною Р. тангутського є корені — Radices Rhei, які збирають після достигання на 3–4-й рік росту.
Основними діючими речовинами коренів Р. тангутського є антрахінони. Антраглікозиди — 5%: емодин, хризофанеїн, реохризин, глюкореїн, глюко-алое-емодин; аглікони антрахінонів: реум-емодин, рабарберон, реїн, хризофанол, алое-емодин; антраноли; конденсовані антраценпохідні: диреїн, алое-емодин-діантрон, хризофанолдіантрон, емодин-діантрон, пальмідини А, В, С і D, фісціондіантрон, реїдини А, В і С, сенидини А, В, С і F, сенозиди А, В, С, Е, F. У ЛРС також є дубильні речовини конденсованої групи (до 12%), таноглюкозиди і продукти їх розпаду; флавоноли: рутин, кверцетин, гіперозид; антоціани; фітостерини; вуглеводи: глюкоза, крохмаль, пектинові речовини; оксалат кальцію; смолисті речовини.
Реум-емодин
Реїн
Корені Р. тангутського у незначних дозах (0,05–0,2 г) застосовують при диспепсії, зниженні апетиту, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, ентериті, бактеріальній дизентерії (мають протизапальну, жовчогінну і в’яжучу дію); у таких дозах Р. тангутський зменшує перистальтику кишечнику. Р. тангутський у значних дозах має проносну дію і застосовується при атонії кишечнику, метеоризмі, хронічному запорі, спастичному коліті; для розм’якшення калових мас при тріщинах прямої кишки і геморої. В експерименті екстракт Р. тангутського запобігає утворенню зубного каменя, проявляє протизапальну і в’яжучу дію, що дозволяє застосовувати його при лікуванні гінгівіту і стоматиту. Настій кореня Р. тангутського використовують при хронічних запорах. Таблетки Р. тангутського, сухий екстракт, сироп, комплексні препарати, до складу яких входить Р. тангутський: Depuratum; Dialax-Kissinger Pillen, verstarkt; Eucarbon-Tabletten; Floradix Maskam Krauter Dragees; Plantoletten; Rheogen; Rhabarex A Abfuеhrdragees; Rhubarbe Lafran; Sabatif-Tabletten та інші, використовують як проносні при запорах; бетагран — при стаціонарній і регресивній формах псоріазу; крем від ревматизму — при міалгії, артриті, ревматизмі; Boxberger-Entfettungs-Tabletten, Silberne — при запорі та ожирінні; Cynarix — при захворюваннях гепатобіліарної системи; Cynarix-compositum — при дискінезії та спазмі жовчного міхура; Ilioton — при невротичному болю в товстому кишечнику; Vegelax, Dr. Grandel’s Leber-Galle-Dragees та Neurochol N — як жовчогінне; Stomachysat Burger — при диспептичному болю, гіперацидному гастриті; Phytoestro N — у гінекологічній практиці; Пародіум — гель для ясен; Pyralvex solution — у стоматології. Застосовують також у гомеопатії.
У медицині країн Європи та Азії застосовують корені Р. Емода — Rh. emodi Wall. = Rh. austale D. Don, який росте у Гімалаях і культивується в Європі. Використовують як проносну і тонізуючу ЛРС. Р. лікарський — Rh. officinale Baill. Зростає та культивується в Китаї. У китайській медицині внутрішньо застосовується як жовчогінна, проносна, протизапальна, збуджуюча апетит ЛРС; зовнішньо використовують при захворюваннях шкіри та вітиліго.
БСЭ. — М., 1975. — Т. 21; Куцик Р.В., Зузук Б.М. Ревень тангутский (Rheum palmatum L. Var. Tanguticum Maxim. Ex Balf.) // Провизор. — 2001. — № 6–8; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Magnoliaceae — Limoniaceae. — Л., 1984; Effects of stilbene constituens from rhubarb jn nitric oxide producion in lipopolysaccharide-activated macrophages / H. Matsuda, T. Kageura, T. Moricawa et al. // Bioorg. Med. Chem. Lett. — 2000. — Vol. 10, № 4; Liu X.X. Pharmacological action and clinical application of palmatum // Chung Kuo Chung His I Chieh Yo Tsa Chih. — 1992. — Vol. 12, № 9.