РИБОФЛАВІН, вітамін В2, 6,7-Диметил-9-(D-1-рибітил)-ізоалоксазин (лат. flavus — жовтий) — метильоване похідне трициклічної сполуки ізоалоксазину і спирту рибітолу.
С17H20N4O6 Мол. м. 376,37
6,7-Диметил-(9-D-1-рибітил)-ізоалоксазин
Р. має яскраво-жовте забарвлення і був ідентифікований вперше як кофермент жовтого ферменту. Біологічні форми Р. у тканинах представлені вільним Р., фосфорильованими похідними вітаміну — флавінмононуклеотидом (ФМН) і флавінаденіндинуклеотидом (ФАД), а також невеликими кількостями продуктів окиснення — люміфлавіном і люміхромом (у сітківці ока).
Основою біологічної дії вітаміну В2 є участь його похідних (головним чином ФМН та ФАД) в окисно-відновних реакціях у складі флавінових ферментів. Таким чином, Р. (у вигляді коферментів) необхідний для забезпечення процесів енергоутворення, утворення нейромедіаторів та їх інактивації; для нормального кровотворення, оскільки сприяє синтезу еритропоетину, глобіну, збереженню тетрагідрофолієвої кислоти; для забезпечення фагоцитувальної активності нейтрофільних гранулоцитів, підтримання білкового, вуглеводного та ліпідного гомеостазу; для обміну вітамінів В6 і В3, холіну, фенілаланіну та ін. Біологічна роль Р. реалізується також у функціонуванні зорового пурпуру, очевидно, завдяки захисту сітківки від пошкоджувальної дії УФ-випромінювання.
Симптоми недостатності Р. у людини: ураження слизової оболонки губ, себорейна екзема на шкірі обличчя та інших ділянках тіла, кон’юнктивіт, світлобоязнь, зниження світлової та колірної чутливості, катаракта.
При авітамінозі В2 у людей розвиваються загальна м’язова слабкість і слабкість серцевого м’яза, дегенеративні зміни з боку нервової системи, анемії, виразкові коліти тощо.
Джерела надходження вітаміну В2: молоко та молочні продукти, дріжджі, хліб (з борошна грубого помолу), насіння злаків, яйця, м’ясо, свіжі овочі й фрукти. Р. частково синтезується мікрофлорою кишечнику.
У медичній практиці використовують рибофлавін та коферментні препарати ФМН (рибофлавінмононуклеотид) і ФАД (флавінат).
Фармакологічна група. А11Н А04 — вітаміни. Фармакологічні ефекти. Регулює окисно-відновні процеси, бере участь у процесах білкового, жирового, вуглеводного обміну, підтриманні нормальної зорової функції органу зору, синтезі гемоглобіну та еритропоетину, підвищує вміст глікогену в печінці та покращує її антитоксичну функцію. Застосування. Гіпо- і авітаміноз В2, гемералопія, кон’юнктивіт, кератит, ірит, помутніння рогівки, катаракта, виразки, які довго не загоюються, променева хвороба, гіпотрофія, астенія, гепатит, цироз печінки, порушення функції ШКТ, анемія, лейкоз (див. Вітаміни).
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия / Под ред. С.С. Дебова. — М., 1982; Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005.