Робінія звичайна (Robinia L.) — рід листопадних дерев та кущів родини Бобових (Fabасеae); рос. назва: робиния; нараховує близько 20 видів, які походять з Північної та Центральної Америки.
В Україні та сусідніх країнах поширені в культурі 7 видів, найбільш відома — Робінія звичайна, біла акація — Robinia pseudoacacia L.; рос. назви: робиния ложноакация, акация белая, робиния белая. Росте в садах, парках європейської частини України, Росії, на Кавказі, Далекому Сході, в Центральній Азії. Дерево сягає 30–35 м у висоту з розлогою кроною. Крона розкидиста. Стовбур до 1,2 м завт., сіро-чорний або сіро-бурий з поздовжніми тріщинами. Молоді гілки і пагони зелені, гладкі. Листки чергові, непарноперистоскладні, 11–24 см завд. з 4–10 парами подовжених або еліптичних загострених листочків 1,5–4,5 см завд. та 0,7–2 см завш. Листочки цілокраї, зверху зелені, знизу блідо-зелені чи сірувато-зелені, по жилках трохи опушені, з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Прилистки — щільні колючки до 1,5 см завд. Квітки двостатеві, неправильні, крупні численні, пахучі, розташовані у рідких пониклих китицях до 17 см завд. Віночок метеликового типу, з 5 вільних пелюсток, білий або рожевий. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у серпні–вересні. Плід — довгасто-лінійний біб, сплюснутий, має загнутий носик. Насіння довгасто-ниркоподібне, близько 5 мм завд. і 3 мм завш., оливково-зелене, буре або темно-буре, нерідко плямисте, гладке, матове чи блискуче. Боби нерідко висять на деревах протягом усієї зими. Лікарська сировина — квітки, які заготовляють у період цвітіння та висушують, — Flores Robiniae pseudoacaciae.
Робінія звичайна містить похідні гідроксикоричної кислоти: n-кумарову, хлорогенову, неохлорогенову, ферулову кислоти; кумарини: умбеліферон, скополетин, ізоскополетин, дафноретин; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, робінін, мірицетин, акацетин, акаціїн (лінарин); димери флавоноїдів: димери робінітидину; каротиноїди; токофероли; жирну олію, основними компонентами якої є ліноленова, лінолева, олеїнова кислоти; макро- та мікроелементи: Fe, Si, B, Mn, Al, Pb, Cr, Mg, Ga, Ni, Ca, Mo, Cu, P, Zn, K, Sr, V, Sn. Квітки містять етерну олію — 0,08–0,12%, до складу якої входять естери саліцилової кислоти, метиловий етер антранілової кислоти, геліотропін, ліналоол, терпінеол; флавоноїди: переважно робінін, глікозиди кемпферолу та кверцетину. Стулки плодів містять робінін, біоробін, біокверцетин. Насіння містить жирну олію.
Кора містить дубильні речовини конденсованої групи — 4%; отруйний токсальбумін — робін; ефірну олію; тритерпенові сапоніни: робініозиди E-J, основою яких є аглікон абрисапогенін; фітостерин і стигмастерин. Деревина містить флавоноїди: робінетин, дигідроробінетин, (–)-робінетинідол, (+)-лейкоробінетинідин. Камедь з деревини — полісахаридний колоїд, що містить в основному кальцієву сіль арабінової кислоти.
У народній медицині квітки застосовуються як протизапальна, жарознижувальна, відхаркувальна та спазмолітична ЛРС. Настій приймають всередину від кашлю і грипу, при болю у шлунку та кишечнику, при шлункових кровотечах і запальних процесах сечовивідних шляхів (пієлонефриті, нирковокам’яній хворобі, циститі). Настій кори вживають при підвищеній кислотності шлункового соку, виразках шлунка і кишечнику та при запорі. У гомеопатії застосовують ефірну олію робінії. Камедь деревини робінії використовують як загусник і драглеутворювальний компонент у косметичних засобах. Квітки є джерелом для отримання флароніну — гіпоазотемічної речовини. Робінія звичайна — гарний медонос, одне дерево дає до 14,7 кг меду високої смакової якості та аромату. Насіння містить до 12% олії й використовується для приготування сурогату кави. Листя й молоді пагони використовують на корм худобі. З листя одержують блакитну фарбу, а з квіток — етерну олію, яка використовується в парфумерії.
Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1997; Coetzee J., Steynberg J.P., Steynberg P.J. еt al. Oligomeric Flavanoids. Part 18. Dimeric Prorobinetinidins from Robinia pseudоacacia // Tetrahedron. — 1995. — № 51; Cui Baoliang, Kinjo Junei, Nohara Toshihiro. Triterpene Glycosides from the Bark of Robinia pseudo-acacia L. // Chem. Pharm. Bull. — 1993. — № 41; European Pharmacopoeia. — 4th ed. — Strastburg, 2001; Golf B., Lynton J., Segall B. Botanica. — Koenemann, 1999.