РОДІОЛА РОЖЕВА

Родіола рожева (Rhodiola rosea L.; грец. rhodon — троянда; лат. roseus — рожевий; Sedum roseum (L.) Scop., Sedum rhodiola DC.) — родини Товстянкових (Crassulaceae); рос. назви: родиола розовая, золотой корень, скрипун; народні назви: золотий корінь, оливник, омега, рожанка властива, очиток рожевий. Родіола рожева — багаторічна сукулентна дводомна трав’яниста рослина з дерев’янистим товстим багатоголовим, бульбоподібним, зморшкуватим кореневищем, вкритим буруватими трикутними лусочками. Від кореневища відходять корені до 10 см завд. і 0,5–1 см завш. Кореневища і корені зовні буруваті, слабкоблискучі або кольору старої позолоти, з ароматом, який нагадує трояндовий. Стебла прямостоячі, негіллясті, сизо-зелені до 50–60 см завш. Листки чергові, численні, сидячі, м’ясисті, голі, видовжено-яйцеподібні, загострені, з клиноподібною основою, зубчасті, іноді цілокраї. Квітки правильні, одностатеві, чотири-, зрідка п’ятичленні, у щиткоподібному багатоквітковому суцвітті; пелюстки видовжені або лінійні, жовті чи зеленкуваті, в чоловічих квітках 3–4 мм завд., у жіночих — недорозвинені. Цвіте у червні–липні. Плід складається з 4–5 довгастих листянок, при похолоданні червоніє. У дикому стані росте в полярно-арктичній і альпійській областях, у тундрах півночі Європи та Сибіру, в горах Алтаю, Східного Сибіру, на Тянь-Шані та на Далекому Сході. Промислові зарості знаходяться на Алтаї на висоті 1500–2500 м над рівнем моря. В Україні росте в Карпатах уздовж берегів гірських річок, на скелях. Культивується.

Офіцинальна сировина — зібрані у фазу цвітіння та плодоношення (серпень–вересень), очищені й відмиті від землі, розрізані на шматки і висушені (при температурі 50–60 °С) кореневища і корені Родіоли рожевої — Rhizomata et radices Rhodiolae roseae. Не заготовляють ЛРС від молодих рослин з одним–двома стеблами.

Основними діючими речовинами ЛРС радіоли є фенольні сполуки: фенолоспирти та їх глікозиди: тирозол (n-гідроксифенілетанол) — 0,25% і салідрозид (родіолозид) — 0,51–1,39%; органічні кислоти: щавлева, яблучна, бурштинова, лимонна, галова; метиловий етер галової кислоти; глікозиди коричного спирту: розавін — 1–2,5%, розарин, розин; флавоноїди: кемпферол, астрагалін, 7-рамнозид кемпферолу, трицин, 5-глюкозид і 7-глюкозид трицину, родіонін, родіозин, ацетилродалгін, 8-метилгербацетин; флаволігнан родіолін; дубильні речовини пірогалової групи — 15,9–20,25%; антрахінони. Сировина містить також вуглеводи: глюкозу і фруктозу — 2,31%, сахарозу — 0,53%, седогептулозу; терпеноїди: розиридин, розиридол; ефірну олію — 0,8–0,9%, до складу якої входять коричний альдегід, цитраль, фенілетиловий спирт, β-фенілетилацетат; стероїди: β-ситостерин; алкалоїди; макро- та мікроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn (Р.р. — манганофіл), Zn, Cu, Ti, S, Cl, Br, J, Al, Mo, Se, Ba.

R = H — тирозол

R = Glu — салідрозид

R = H — розиридол

R = Glu — розиридин

R = Rha — родіонін

R = Rha-O-Glu — родіозин

Розавін

Родіолін

8-Метилгербацетин

У надземній частині Р.р. виявлені: фенологлікозид салідрозид; органічні кислоти: щавлева, яблучна, лимонна, бурштинова, галова, кавова; кумарини; флавоноїди: родіонін, родіонідин, родалідин, родалін (7-ксилозид гербацетину), родіолгін, родіолгідин; дубильні речовини.

У медицині рідкий екстракт родіоли, який містить не менше 0,5% салідрозиду, застосовують при перевтомі у практично здорових людей, у хворих з астенічним станом після соматичних та інфекційних захворювань, при функціональних захворюваннях нервової системи. Препарати родіоли рожевої мають адаптогенні властивості, загострюють зір і слух, поліпшують травлення, збуджують апетит. Екстракт входить до складу косметичного крему Таліта з протизапальною, бактерицидною й регенеративною дією. Результати досліджень останніх років свідчать також про протитуберкульозну, протипухлинну, антиоксидантну, антигіпоксичну дію препаратів Р.р. ЛРС використовують також у складі БАД.

Препарати Р.р. протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічному кризі, гарячкових станах та при гіпотонії у клімактеричний період. Застосовують у харчовій промисловості — при виробництві безалкогольних тонізуючих напоїв. Кормова і декоративна рослина.

Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М., 2002; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Caprifoliaceae — Plantaginaceae. — Л., 1990; Саратиков А.С., Краснов Е.А. Родиола розовая — ценное лекарственное растение: Золотой корень. — Томск, 1987.