РОДОДÉНДРОН — Rhododendron L. (грец. rhodon — троянда, dendron — дерево) — рід вічнозелених або листопадних кущів або невеликих дерев родини Вересових (Ericaceae). Існує понад 600 (за іншим даними — до 1300) видів, головним чином у помірному поясі Північної півкулі (переважно в горах Східної Азії та в Північній Америці). У СНД зустрічається 20 видів, розповсюджених головним чином на Далекому Сході, у Сибіру, на Кавказі. В Україні росте Р. жовтий, або понтійська азалія (Rhododendron luteum (L.) Sweet.; син. — Azalea pontica L., Rhododendron flavum G. Don.); рос. назви: рододендрон желтый, понтийская азалия; народні назви: царина, дряпоштан, п’янушник, дурманиця, дурзiлля. У культурі з 1792 р. Азалія — термін садівничий, скрізь в усьому світі горщикова культура називається азалією, але в ботаніці використовується для означення лише одного підроду в роді Р. У перекладі із грецького слово «азалія» буквально означає «сухий». Невеликий листопадний кущ (1–2,5 м завв.) з прямостоячими гілками. Листки чергові, еліптичні, ланцетоподібні або оберненояйцеподібні, з країв війчасті, мають короткі черешки з обох боків, особливо по жилках, зверху світло-зелені, зісподу сіро-зелені, до 10 см завд. та 2–3,8 см завш., на зиму опадають; молоді листки опушені, старі — голі. Квітки розташовані на кінцях торішніх гілок на опушених квітконіжках, які сидять у пазухах опадних ланцетоподібних покривних листків. Квітки двостатеві, великі, запашні, зібрані в зонтикоподібні суцвіття або поодинокі. Чашечка біля основи п’ятироздільна, з лінійно-ланцетними, короткими, зовні залозисто-пухнастими долями. Віночок жовтий або оранжевий, 30–40 мм завд., неправильнолійкоподібний, зовні залозисто-опушений, з вузькоциліндричною трубкою і злегка двогубим відгином, 5–6 см завш.; частки його дорівнюють трубочці. Віночок запашний, пахне гвоздикою. Тичинки неоднакові, їх 5; тичинки і стовпчик видаються з віночка. Зав’язь конічна, стовпчик довгий, голий; рильце — головчасте, зелене. Плід — багатонасінна коробочка, що розкривається на 5 стулок розклеюванням перегородок. Цвіте у травні. Р. жовтий росте в основному на Кавказі й у Закавказзі, від передгір’я до висоти 2000 м над рівнем моря, на узліссях листяних лісів і на вирубках, а також на півночі України (прикордоння Рівненської й Житомирської обл.) та у Білорусі, Польщі, в соснових лісах з достатнім зволоженням. Іноді утворює важкопрохідні зарості.
З фармацевтичною метою заготовляють листя (Folia Rhododendri lutei), яке збирають під час цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать при температурі до 45 °С; якщо сушіння проводять на відкритому повітрі, то на ніч листя ховають у приміщення. Зберігають у сухих і провітрюваних приміщеннях у темряві і з певною обережністю як отруйну рослину. Рослина неофіцинальна. Листя містить дубильні речовини (7–18%); глікозиди: андромедотоксин (граянотоксин, ацетиландромедол або родотоксин), гідрохінон, салідрозид, ериколін (арбутин); ароматичний спирт рододендрин; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, мірицетин, гіперозид, авікулярин, мірицитрин, мірицетин-3-О-α-L-рамнозид, азалеантин, рутин; кумарини: скополетин; фенолкарбонові та гідроксикоричні кислоти: n-гідроксибензойну, ванілінову, бузкову, 2,4-дигідроксибензойну, резорцинову, галову, n-кумарову, м-кумарову, о-кумарову, ферулову, феруїлхінну, хлорогенову, кавову; органічні кислоти: лимонну; терпеноїди: урсолову кислоту; фітостерин, арикулін та вітамін С (120–180 мг%). Ефірна олія з верхівкових суцвіть Р. жовтого містить бензиловий (16,6%), гексиловий, гептиловий, коричний спирти, лімонен (14,6%), n-цимен (8,4%), терпінеол, ліналоол, каріофілен, кадінен, неролідол тощо), метилові ефіри евгенолу та ізоевгенолу, а також бензилові ефіри бензойної, саліцилової та антранілової кислот. Препарати Р. жовтого мають в’яжучі, потогінні, ранозагоювальні, протизапальні та знеболювальні властивості. У дослідах над тваринами з’ясовано, що основна діюча речовина Р. жовтого — андромедотоксин — виявляє місцеву подразнювальну і загальну наркотичну дію, уражує слизові оболонки, спричиняючи їх запалення, діє паралізуюче, викликає брадикардію, знижує АТ і пригнічує дихання. Ериколін має потогінні й наркотичні властивості. Комплекс діючих речовин рослини виявляє фармакологічну дію, подібну до дії глікозидів наперстянки. При передозуванні препарати Р. жовтого спричиняють порушення провідності, шлуночкову тахікардію, мерехтіння шлуночків та червоподібні рухи шлуночків серця. Терапевтичні дози не виявляють побічної дії, можливе лише подразнення шлунка. У народній медицині рослину використовують при поліартритах ревматичного й подагричного генезу, при артрозі, бурситі й радикулітах; у гомеопатії — при гіпертрофії простати й гострому простатиті.
Листки використовують для дублення шкір. Квітки заготовляють для парфумерної промисловості. Багато видів Р. добрі медоноси, але їх мед часто має токсичну дію.
Комиссаренко Н.Ф., Левашева И.Г. Фенольные соединения Rhododendron luteum // ХПС. — 1969. — № 4; Лiкарськi рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський — К., 1990; Analysis of the volatile components of five Turkish Rhododendron species by headspace solid-phase microextraction and GC-MS (HS-SPME-GC-MS) / Tasdemir D., Demirci B., Demirci F. et al. // Z. Naturforsch. — 2003. — V. 58, № 11–12.