Рутин або 3,5,7,3´,4´- пентагідроксифлавон-3-рутозид, або 3-глюкорамнозид кверцетину, або вітамін Рутин — рослинна сполука, яка вперше була виділена з трави рути К. Вайсом у 1842 р. До поняття вітамін Р відносять комплекс флавоноїдів з капілярозміцнювальною активністю. Цей термін поєднує, по-перше, рутин, його аглікон кверцетин, рутозид кемпферолу, кемпферол, дигідрокверцетин, катехін, флаванони цитрусових, катехіни чаю та ін. Структура встановлена М.О. Валяшком (1903) під час роботи над дисертацією «Рутин из руты (Ruta graveoleus L.)». У промислових масштабах виділяють з бутонів софори японської (див. Софора японська), листя евкаліпта, трави гречки, листя тютюну, форзиції, гідрангії.
Рутин — це зеленувато-жовтий дрібнокристалічний порошок без запаху і смаку; практично нерозчинний у воді, мало розчинний в етанолі, погано — у киплячому спирті, практично нерозчинний у розчинах кислот, ефірі, хлороформі, ацетоні та бензолі, розчинний у розчинах їдких лугів: 1 г Р. розчиняється у 8 л води або 200 мл киплячої води, 7 мл метанолу, етилацетаті; гідролізується рамнодіастазою і не гідролізуєтся емульсином, Тпл 210 °С, max УФ-поглинання при 259 та 362 нм.
Рутин
А. Сент-Дьорді зі співавт. (1936) установив, що Рутин має властивості вітаміну Р (від англ. permeability — проникність). Рутин інгібує гіалуронідазу, захищає гіалуронову кислоту та колаген від деполімеризації, захищає аскорбінову кислоту від окиснення, чим створює умови для її тривалішої дії. Р. має здатність (особливо у поєднанні з аскорбіновою кислотою) ущільнювати стінки судин і зменшувати їхню ламкість. Тому його застосовують для профілактики й лікування авітамінозу Р, при захворюванях, які супроводжуються підвищенням проникності судин (геморагічні діатези, крововиливи в сітківку очей, капіляротоксикози, променева хвороба, септичний ендокардит, для профілактики та лікування уражень капілярів). Крім того, Рутин виявляє радіопротекторну, антиоксидантну, спазмолітичну, ранозагоювальну, антидотну, протиалергічну, протизапальну, антивірусну дію, полегшує стан онкологічних хворих, які одержують променеву терапію, є засобом запобігання церебральним крововиливам.
Запрометов М.Н. Фенольные соединения: распространение, метаболизм и функции в растениях. — М., 1993; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — Х.,1997; The Merck Index. An Encyclopedia of Chemicals, Drugs and Biologicals — 12 ed. — Merck&Co., Inc. — Whitehouse Station. N.-Y., 1996; European Pharmacopoeia 5-th edition. — Strasbourg Council of Europe, 2005; Flavonoids Chemistry, Biochemistry and Applications / O.M. Andersen, K.R. Markham, CRC Press Taylor&Francis Group. — 2006.