НАСТОЙКА (tinctura) — рідка спиртова, спиртоводна або спиртоефірна забарвлена прозора витяжка, призначена головним чином для внутрішнього застосування, яку отримують із висушеної (рідко свіжої) рослинної або тваринної сировини без нагрівання та видалення екстрагенту. Н. неправильно називають і деякі розчини (йоду, ефірних олій, смол та ін.). Для приготування Н. сировина перед екстракцією може бути піддана попередній обробці, напр. подрібненню, знежирюванню або інактивації ферментів. Суттєве значення має ступінь подрібнення сировини, на що вказують у кожному окремому випадку ДФУ або ТУУ. Н. можуть бути простими, які отримують з одного виду сировини, та складними — суміш витяжок з декількох рослин, іноді з додаванням лікарських речовин. Як екстрагент в технології Н. використовують спиртоводну суміш різної концентрації (40°, 70°, 90°). При приготуванні Н. з однієї масової частини рослинної сировини отримують 5 об’ємних частин готового продукту, а із сильнодіючої сировини — 10 частин. В окремих випадках Н. готують у співвідношенні 1:10 із сировини, яка не містить сильнодіючих речовин (Н. арніки, календули, глоду), та в інших співвідношеннях. Для приготування Н. найчастіше використовують такі способи: мацерація та її модифікації, перколяція. Н. можуть бути також виготовлені за допомогою розчинення або розведення густих та сухих екстрактів у спирті етиловому відповідної концентрації.
На відміну від настоїв та відварів, Н. є стійкою лікарською формою та може зберігатися тривалий час. Зберігають Н. у щільно закупорених контейнерах у захищеному від світла прохолодному місці або при кімнатній температурі. Під час зберігання Н. допускається утворення невеликого осаду за умови відсутності суттєвої зміни складу.
ДФУ. — Х., 2001; Петровский Б.В. Популярная медицинская энциклопедия. — М., 1987; Чуешов В.И., Чернов М.Ю., Хохлова Л.М. и др. Промышленная технология лекарств: В 2 т. Т. 2 / Под ред. проф. В.И. Чуешова — Х., 2002; Энциклопедический словарь аптечного работника / Под ред. В.П. Калашникова и др. — М., 1960.