НАТРІЮ ЛАУРИЛСУЛЬФАТ

НАТРІЮ ЛАУРИЛСУЛЬФАТ (ДФУ); Sodium Laurilsulfate (PhEur); Sodium Lauryl Sulphate (BP; JP; USP); Sulfuric acid monododecyl ester sodium salt (CAS №151-21-3); син.: Dodecyl alcohol hydrogen sulfate, sodium salt; dodecyl sodium sulfate; dodecylsulfate sodium salt; Elfan 240; lauryl sodium sulfate; lauryl sulfate, sodium salt; monododecyl sodium sulfate; natrii laurilsulfas; sodium dodecyl sulfate; sodium n-dodecyl sulfate; sodium laurilsulfate; sodium monododecyl sulfate; sodium monolauryl sulfate; SDS; SLS; sulfuric acid monododecyl ester, sodium salt; Texapon K12P — за даними Фармакопеї США, являє собою суміш натрію алкілсульфатів, основну масу яких становить Н.л. [CH₃(CH₂)₁₀CH₂OSO₃Na], кількість якого згідно з Європейською Фармакопеєю повинна становити 85%.

C₁₂H₂₅NaO₄S                                    Мол. м. 288,38

Отримують сульфуванням лаурилового спирту з наступною нейтралізацією отриманого напівпродукту натрію карбонатом. Н.л. являє собою білі або кремові з жовтуватим відтінком кристали, пластівці або порошок, мильний на дотик та гіркий на смак, із слабким запахом. Властивості: рН 7,0–9,5 (1% водний розчин); кислотне число — 0; критична концентрація міцелоутворення — 2,365 г/л при 20 °С; щільність 1,07 г/см³ при 20 °С; гідрофільно-ліпофільний баланс ≈40; поверхневий натяг 25,2 мН/м (0,05% водний розчин при 30 °С; міжфазовий натяг — 11,8 мН/м (0,05% розчин при 30 °С); T_пл — 204–207 °С (чиста субстанція); вміст вологи — 5%; коефіцієнт розподілу — 7,0 (0,05% водний розчин при 30 °С); час поглинання вологи при контакті з водою — 118 с; вільно розчиняється у воді (утворює опалесцентні розчини); практично не розчиняється у хлороформі та воді; негігроскопічний. Несумісний із солями полівалентних іонів металів, таких як алюміній, плюмбум, станум, цинк та солями калію. Реагує з катіонними ПАР. Сумісний із розведеними кислотами та іонами кальцію й магнію. Розчини Н.л. є помірно корозійними відносно сталі, міді, бронзи та алюмінію. Має бактеріостатичні властивості відносно грампозитивних бактерій, проте неефективний проти грамнегативних мікроорганізмів. Потенціює протигрибкові властивості деяких АФІ, напр. сульфаніламіду та сульфатіазолу.

Н.л. використовується у фармацевтичній та косметичній промисловості. Входить до складу ЛП та косметичних засобів для зовнішнього та перорального застосування: як аніонна ПАР (0,5–2,%); ковзка речовина в таблетках та капсулах (1,0–2,0%); солюбілізатор (у концентраціях, що перевищують критичну концентрацію міцелоутворення); пенетрант шкіри (1%); зволожувальний засіб (1,0–2,0); детергент у складі шампунів (10%).

Н.л. належить до речовин, що мають помірну токсичність, проте є гостротоксичним при потраплянні на шкіру, в очі, на слизові оболонки, у ВДШ та шлунок. При повторному нанесенні на шкіру викликає її пересихання та тріскання, а також контактний дерматит. При тривалій інгаляції негативно впливає на легені. Добова пероральна доза Н.л. становить 0,5–5,0 г/кг маси тіла людини.

Зберігають у щільно закритих контейнерах у сухому прохолодному місці, на відстані від сильних окисників. Н.л. є стабільною речовиною при зберіганні в нормальних умовах. При рН 2,5 і нижче гідролізується з утворенням лаурилового спирту та натрію бісульфату.

Подібні до Н.л. властивості мають цетостеариловий спирт, цетиловий спирт, магнію лаурилсульфат та віск.

Магнію лаурилсульфат; Magnesium lauryl sulfate (CAS №3097-08-3); емпірична формула C₁₂H₂₆O₄S∙HMg. Використовується як розчинна ковзка речовина у складі таблеток.

Hadgraft J., Ashton P. The effect of sodium lauryl sulfate on topical drug bioavailability // J. Pharm. Pharmacol. — 1985. — № 37; Wigger-Alberti W. et al. Experimental irritant contact dermatitis due to cumulative epicutaneous exposure to sodium lauryl sulphate and toluene: single and concurrent application // Br. J. Dermatol. — 2000. — № 143.