ЦИКЛІЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

ЦИКЛІЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Cyclizini hydrochloridum), 1-(дифенілметил)-4- метилпіперазину гідрохлорид.

С₁₈H₂₂N₂^·HCl                                     Мол. м. 302,8

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, важкорозчинний у воді та спирті, практично нерозчинний в етері. УФ-спектр: λ_max=225 нм (=370–410); 258 нм, 262 нм в розчині H₂SO₄. Зберігають у щільно закупореному контейнері в захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ- та УФ-спектрами поглинання; за Т_пл основи циклізину (105–108 °С); за реакцією на хлориди. Кількісно визначають методом неводної ацидиметрії з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.

Фармакологічна група. R06A E03 — антигістамінні препарати I покоління групи похідних піперазину.

Фармакологічні ефекти. Чинить антигістамінну дію за рахунок блокади Н₁-гістамінових рецепторів і усуває таким чином ефекти гістаміну. Чинить антіхолінергічний вплив (зменшення екзокринної секреції, підвищення в’язкості секретів). Проявляє центральну холінолітичну активність (седативна, снодійна дія). Підсилює дію депресантів ЦНС. Потенціює ефекти катехоламінів. Має місцевоанестезуючу дію.

Застосування. Запаморочення різного генезу, зокрема при заколисуванні, вертиго, захворюваннях внутрішнього вуха. Нудота і блювання при заколисуванні та в післяопераційний період.

Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: Аn Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed. — 2001. — № 1.