НІАЦИН, вітамін В5, РР, нікотинова кислота, нікотинамід — антипелагрична речовина. На відміну від інших вітамінів, Н. може синтезуватися у тканинах організму людини з амінокислоти триптофану; є сполукою піридинового ряду, що містить карбоксильну групу (нікотинамід відрізняється наявністю амідної групи):
Нікотинова кислота Нікотинамід
Н. малорозчинний у воді, але добре розчиняється у водних розчинах лугів. В основі біологічної дії Н. — його участь як кофактора деяких ферментів, котрі каталізують різні метаболічні реакції в багатьох ланках обміну, насамперед, окисно-відновних реакціях. У вигляді нікотинамідаденіндинуклеотиду (НАД+) і нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату (НАДФ+) Н. входить до складу багатьох груп ферментів дегідрогеназ, які забезпечують окиснення субстратів та регенерацію атомів водню для електронно-транспортного ланцюга і синтезу АТФ. Н. бере участь у забезпеченні реакцій вуглеводного, білкового, ліпідного, водно-мінерального обміну, функціонуванні нервової й серцево-судинної системи. Міститься в багатьох продуктах рослинного і тваринного походження — печінці, нирках, молочних продуктах, зернобобових культурах, висівках, дріжджах. Добова потреба людини становить 15–25 мг. При тривалому білковому голодуванні й недостатньому надходженні Н. в організм виникає В5-авітаміноз, при цьому розвивається захворювання пелагра. Ознаками її є почервоніння та злущення шкіри на відкритих ділянках тіла — обличчі, кистях рук, шиї. Симптомами пелагри також є порушення функцій органів травлення (діарея), яке супроводжується запаленням слизових оболонок кишок та ротової порожнини. Язик стає червоним, з’являються тріщини. Зменшується секреція хлоридневої кислоти в шлунку, порушується кислотність шлункового соку, виникають нудота, діарея, організм виснажується. При тяжких формах В5-авітамінозу відзначається деменція — розлад діяльності нервової системи, втрата пам’яті, марення, недоумство.
Н. виявляє гіпохолестеринемічну активність. У високих дозах (3–4 г/добу) він знижує вміст тригліцеридів і β-ліпопротеїнів у крові. Призначають Н. як специфічну речовину для запобігання й лікування пелагри. Крім того, Н. використовують при захворюваннях ШКТ (особливо у хворих на гастрит зі зниженою кислотністю), печінки (гострих і хронічних гепатитах, цирозах), при спазмах судин кінцівок, нирок, головного мозку (препарати Нігексин, Ніковерин, Нікошпан, Ксантинолу нікотинат та ін.), при невритах лицьового нерва, при атеросклерозі, при ранах та виразках, які довго не загоюються, при інфекційних та інших захворюваннях. Використовують Н. внутрішньо (після їжі) і парентерально.
Биохимия / Под ред. чл.-кор. РАН Е.С. Северина. — М., 2003; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Гонський Я.І., Максимчук Т.Т. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001.