НІЗАТИДИН

Нізатидин (Nizatidinum), (EZ)-N-[2-[[[2-[(диметиламіно) метил]тіазол-4-іл]метил]тіо]етил]-N´-метил-2-нітроетен-1,1-діамін.

C₁₂H₂₁N₅O₂S₂                             Мол. м. 331,5

АФІ синтетичного походження. Майже білий або світло-бежевий кристалічний порошок, малорозчинний у воді, розчинний в метанолі. T_пл — 131–134 °С. λ_max=242 та λ_max=325 нм. Зберігають у щільно закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ- і УФ-спектром поглинання субстанції; T_пл; методом ТШХ (вода — розчин аміаку концентрований — 2-пропанол — етилацетат (2:4:15:25)). Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.

Фармакологічна група. L01DВ07 — блокатори Н₂-гістамінових рецепторів.

Фармакологічні ефекти. Зменшує секрецію соляної кислоти, сприяє підвищенню рН шлункового соку і зниженню активності пепсину.

Застосування. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення та профілактика загострення, рефлекс-езофагіт, гострі шлунково-кишкові кровотечі, гострий панкреатит, синдром Золлінгера — Еллісона.

Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.