Новогаленові препарати — специфічна група галенових препаратів (див. Галенові препарати), отриманих методом екстрагування, максимально звільнених від баластних речовин, в складі яких діючі речовини знаходяться в нативному стані (як і у вихідній сировині). Максимальне очищення Н.п. від супутніх речовин підвищує їх ефективність та стабільність, усуває побічну дію деяких баластних речовин (танідів, смол та ін.), дозволяє використовувати для ін’єкцій.
Новогаленові препарати стандартизують не за сухим залишком, як галенові препарати, а за діючими речовинами (хімічними або біологічними методами). Новогаленові препарати були запропоновані в кінці ХІХ ст., але розроблялися протягом ХХ ст. Технологія НП характеризується різко вираженим індивідуальним підходом до вихідної рослинної сировини, властивостей діючих і супутніх речовин, типу кінцевого продукту. Тому принципи їх виробництва можуть бути приблизно окреслені такими стадіями: екстракція ЛРС, очищення екстракту, стандартизація, отримання кінцевого продукту. Особлива увага приділяється селективним властивостям екстрагенту (повинен максимально екстрагувати АФІ і якнайменше супутніх речовин, легко десорбуватися із рослинного матеріалу). Цим і пояснюється використання не тільки спирту і води при одержанні новогаленових препаратів, але й водних розчинів кислот, солей, суміші спирту з хлороформом та ін. Метод екстрагування повинен забезпечувати одержання максимально концентрованої витяжки. Для цього залежно від природи і властивостей рослинної сировини, використовують найрізноманітніші методи екстракції (протиплинна циркуляція екстрагенту або з механічним перемішуванням, циркуляційна екстракція). Способи очищення первинної витяжки можуть бути різноманітними та індивідуальними. Широко використовуються: фракційне осадження діючих чи баластних речовин, екстракція в системах рідина-рідиною, адсорбція та іонний обмін із застосуванням різноманітних апаратів. Низку новогаленових препаратів включено до фармакопеї (адонізид, лантозид, дигален-нео, корглікон, ерготал), інші виробляються за АНД (раунатин, плантаглюцид та ін.).
Бобылев Р.В., Грядунова Г.П., Иванова Л.А. и др. Технология лекарственных форм. В 2 т. Т. 2. / Под ред. Л.А. Ивановой. — М., 1991; Муравьев И.А. Технология лекарств. — М., 1971.