Магнітні лікарські препарати містять дрібнодисперсний магнітний наповнювач. Створення М.л.п. є новим перспективним науковим напрямом розвитку сучасної фармації. За останні роки сформувалася міцна теоретична база для розвитку цього напряму. Це пояснюється успішним упровадженням великої кількості методів лікування за допомогою магнітного поля, наявністю переконливих фактів його біологічної дії.
Серед існуючих джерел магнітного поля, якi застосовуються, найбiльш перспективними для фармацевтичної галузi є дрiбнодисперснi частки феритового матерiалу. Їх намагнiченiсть набагато бiльша за iнші магнiтні матерiали, вони здатнi намагнiчуватися пiд дiєю навiть слабких магнітних полів i зберiгати намагнiченiсть при усуненнi джерела магнітного поля; можуть бути застосовані як у монокристалiчному (тверді магніти), так i у дрiбнодисперсному виглядi. Ферити (МеFe2O4, де Ме — двовалентний металевий iон Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, Mg, Ba, Cd) — це речовини з надзвичайно високими технiчними та магнiтними параметрами. Для створення М.л.п. найчастiше використовують магнетит (Fe3O4), барiй ферит (BaFe2O4). Серед М.л.п. можна виділити рідини, мікрокапсули, пластирі, супозиторії, мазі.
Магнітні рідини — це колоїдні розчини дрібнодисперсних магнітних матеріалів у дисперсійному середовищі з високим ступенем намагніченості з ПАР. Змінюючи природу, кількість, розміри та інші характеристики цих компонентів, можна одержувати магнітні рідини з різними властивостями, пов’язаними з метою їх використання. Iснує декілька напрямків розвитку магнітних рідин у медицині та фармації: магнітокеровані рентгеноконтрастні композиції; штучні тромби та магнітні рідини для закриття зовнiшніх свищів порожнистих органів (як герметизатори); магнітокероване транспортування лікарських речовин; магнітні рідини для виготовлення штучних органів (як система змащування); визначення швидкості кровообiгу та мікроциркуляції (як датчики в технiці); магнітогідродинамiчна сепарація формених елементів крові, нормальних та злоякiсних клітин (подібно до системи сепарації руд у технiці). Рентгеноконтрастність магнітних рідин зумовлена наявністю в дисперсній фазі атомів феруму. Магнітні рідини для рентгеноконтрастної діагностики захворювань шлунка і кишечнику з магнетитом забезпечують контрастність на тому ж рівні, що й стандартна 30% водна суспензiя барій сульфату. Однак за наявності магнітних властивостей за допомогою магнітного поля вдається цілеспрямовано пересувати їх, утримувати в необхідній зоні ураженого шлунка. Варіюючи магнітне поле (напр. пересуваючи магніт), можна дозовано розтягувати стінку шлунка — «магнітна пальпація». Відомі магнітні рідини для рентгенологічних досліджень лiмфатичної системи, сечового мiхура, матки та ШКТ. Поєднання рентгеноконтрастності та магнітокерованості магнітних рідин зумовлює перспективність подальшого вивчення магнітних рідин у рентгенодіагностиці. Здатність магнітної рідини концентруватися поблизу магніта дозволяє застосовувати їх для закриття зовнішніх свищів порожнистих органів та створення штучних тромбів. При цьому крапля магнітної рідини фіксується постійним магнітом, виконуючи роль герметичної рідкої кірки. Розроблена методика обтурації свищевих отворів магнітними рідинами успішно застосована в клініці для лікування хворих зі шлунково-кишковими і мiхурово-піхвовими свищами.
Магнітні мікрокапсули (мікросфери) отримали розвиток як один із варіантів магнітного лікарського транспорту. Використання магнітних рідин з цією метою виправдане, якщо вони вводяться в безпосередній близькостi від ураженої ділянки, щоб уникнути розмивання магнітної рідини кров’ю. Магнітні мікрокапсули — це мікроконтейнери, в які одночасно з лікарською речовиною вводяться інкапсульовані дрібнодисперсні частки магнітних матеріалів. За допомогою магнітних мікрокапсул вдається підвищити локальну концентрацію різних лікарських речовин в органах-мішенях. Однак цей метод не є абсолютно вибiрковим. Причиною можуть бути як накопичення магнітних мікрокапсул у клітинах ретикулоендотелiальної системи, так і недосконалість М.л.п. Останнє зумовлене вилученням лікарської речовини з магнітної мікросфери у навколишню рідку фазу в процесі зберiгання. Можливе використання магнітних мікроконтейнерів для доставки лікарських речовин у природні клітини — еритроцити, в які одночасно з лікарськими речовинами вводяться інкапсульовані дрібнодисперснi частки магнетиту.
Магнітні пластирi одержують шляхом введення дрібнодисперсного магнітного наповнювача в пластирну масу, що містить допоміжні та лікарські речовини протизапальної та знеболювальної дії, з подальшим нанесенням одержаної маси на основу і намагнічуванням виробу на спеціальному пристрої, внаслідок чого вся поверхня набуває магнітних властивостей. Використання магнітних пластирів є ефективним при лікуванні міозиту, невралгiй та інших захворювань.
Здатність магнітного поля прискорювати струм крові на периферичних ділянках використовується в магнітних супозиторіях для лікування геморою. В магнітних супозиторіях як магнітнi наповнювачi можуть бути використані залізо, кобальт, нікель, ферити різних структур та будь-які інші магнітні матеріали. Клінiчні дослідження магнітних супозиторіїв показали посилення лікувального ефекту лікарських речовин за рахунок біологічної дії магнітного поля.
Магнітні мазі з метилурацилом та дiоксидином на вазелiн-ланолiновiй основi застосовують для лікування хворих із зовнішніми тонко- i товстостiнними свищами, свищами зони стравохідного анастомозу в мiрингопластицi та офтальмохiрургiї. Магнітна мазь — аналог мазi Левомеколь — додатково мiстить магнетит та ДМСО. Запропонований спосiб лікування інфікованих ран магнітними мазями за допомогою зовнiшнього джерела магнітного поля, що передбачає прискорену евакуацію гнійно-некротичного вмісту рани у марлеву серветку.
Введення дрiбнодисперсного магнiтного наповнювача до складу лiкарського препарату може розглядатися як вдалий приклад удосконалення немагнiтних фармацевтичних об’єктiв. При введеннi джерела, здатного реагувати на зовнішнє магнітне поле, можна отримати «слухняний» магнiтокерований препарат. З урахуванням успiшної бiологiчної дiї самого магнiтного поля та його здатностi потенцiювати дiю лiкарських речовин магнiтний ЛП повинен мати прогнозовано бiльшу фармакологiчну активнiсть порiвняно з немагнiтними аналогами. Посилення лікувального ефекту лікарських речовин пов’язане з біологічною дією магнітного поля, що створюється самим М.л.п. Останій намагнічується під дією зовнішнього постійного магніту і є внутрішнім джерелом магнітного поля у патологiчному вогнищі. М.л.п. може бути застосований як у традиційний спосіб, так і з урахуванням особливих магнітних властивостей.
БМЭ — М., 1980. — Т. 13; Химическая энциклопедия — М., 1990. — Т. 2.