МАГНОЛІЯ (Мagnolia L.) — рід вічнозелених або листопадних дерев та кущів родини магнолієвих (Magnoliaceae Juss.), що налічує близько 70 видів, поширених переважно в субтропіках Північної Америки та Східної Азії. Деякі види як декоративні інтродуковані в Україні. З лікувальною метою найчастіше використовуються М. великоквіткова — M. grandiflora L. та М. лікарська — M.officinalis Rehder et E.Wilson (Magnol — ім’я французького лікаря, ботаніка; лат. grandiflorus, -a, -um — великоквітковий + officinalis — аптечний, лікарський); рос. назва — магнолия крупноцветковая и магнолия лекарственная. М. великоквіткова — вічнозелене дерево завв. 30–45 м з густооблистяною пірамідальною кроною. Листки шкірясті, еліптичні або обернено-яйцеподібні, зверху голі, блискучі, темно-зелені, знизу — рудо-брунатні від густого опушення. Квітки великі — 10–22 см у діаметрі, з сильним ароматом, розташовані на кінцях гілок. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з 6–9 молочно-білих пелюсткоподібних листочків, розташованих тричленними колами, маточок багато. Плід — еліптична прямостояча багатолистянка, що нагадує шишку. Цвіте у травні–вересні, плоди достигають у жовтні–листопаді. Походить з Північної Америки, росте у болотяних лісах та по берегах річок. М. лікарська — листопадний кущ або невелике дерево. Листки великі, шкірясті, еліптичні, обернено-яйцеподібні, блискучі. Квітки великі, з простою оцвітиною, загостреними білими пелюстками, ароматні. Плід — багатолистянка. Поширена в Центральному, Західному та Південному Китаї, Японії. Основними діючими речовинами М. вважають компоненти ефірної олії. М. великоквіткова в усіх частинах містить ефірну олію (у листі — 0,59%), до складу якої входить цинеол, цитраль, сесквітерпени, феноли. В листі М. великоквіткової виявлені алкалоїди, флавоноїд рутин. З кори М. великоквіткової виділений алкалоїд магнофлорин. Плоди містять 42,5% жирної олії, у складі якої є міристинова, пальмітинова, стеаринова, арахінова, олеїнова, ліноленова кислоти. М. великоквіткова накопичує Se. У корі коренів М. лікарської виявлені ефірна олія, що містить α,-β-евдесмол, біфеноли: магнолол, хонокіол, тетрагідромагнолол, ізомагнолол; алкалоїди: магнокурарин, магнофлорин, саліцифолін. У листі М. лікарської містяться алкалоїди: магнолін, дезметилдаурицин, магноламін. В Україні рослини неофіцинальні. Як сировину використовують листя М. великоквіткової та кору коренів, стовбурів, гілок і плоди М. лікарської. Усі види сировини отруйні та потребують обережного внутрішнього застосування. У Китаї щорічно заготовляється близько 200 т кори М. лікарської. Рідкий екстракт та настойка М. великоквіткової чинять гіпотензивну дію, стійко знижують АТ, зменшують вираженість серцебиття та серцевого болю, застосовуються на початкових стадіях гіпертензії. Кора М. лікарської у формі порошку, сухого екстракту або відвару в деяких країнах використовується як тонізуючий, стимулювальний травлення та антигельмінтний засіб, при міастенії, облисінні, спастичному гастриті та коліті, нудоті, слабкості пологової діяльності. Добова доза порошку кори М. лікарської для внутрішнього застосування — 1 г, для виготовлення відвару — 3–9 г. Біфеноли й евдесмол виявляють антибактеріальну, протигрибкову, анксіолітичну, знеболювальну та протизапальну активність, діють як антидоти при отруєнні фосфорорганічними пестицидами. Рослини декоративні.
Магнолол: R1 = OH, R2 = H
Хонокіол: R1 = H, R2 = OH
α-Евдесмол
Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения /Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб, 1999; Antifungal activity of magnolol and honokiol /Bang K.H. et al. //Archives pharmaceutical research. — 2000. — Vol. 23 (1).