МАЗІ БАГАТОСПРЯМОВАНОЇ (комбінованої) ДІЇ, як правило, складаються з багатьох компонентів і одночасно впливають на декілька симптомів захворювання. Кількість М.б.д. становить понад 40% і має стійку тенденцію до постійного збільшення та розширення діапазону застосування, підвищуються їх ефективність і безпека. Напр. М.б.д. Левосин, Левоміколь, Нітацид-Дарниця, Мірамістин-Дарниця, Метилурацил-Дарниця та багато інших широко застосовують при лікуванні інфікованих ран та в інших випадках. Вони були створені на основі біофармацевтичної концепції та з урахуванням перебігу патогенетичних фаз ранового процесу з використанням принципово нових носіїв. Певний інтерес становить комбінована мазь Левосин, яка виявляє антимікробну, протизапальну, знеболювальну, дегідратуючу, некролітичну та осмотичну дію на інфіковану рану і на прикладі якої простежується концепція створення ліків для зовнішнього застосування. До складу Левосину входить хлорамфенікол (1%) — антибіотик широкого спектра дії (практично проти всіх аеробних збудників гнійної інфекції рани), легко всмоктується і тривалий час зберігається в біорідинах та тканинах. Протимікробна дія мазі по відношенню до гноєутворювальних коків, деяких штамів протея, кишкової палички та палички синьо-зеленого гною значно підсилюється сульфадиметоксином (4%), який усмоктується повільно, його максимальна концентрація в крові створюється через 10 год і зберігається до 2 діб. Поєднання цих антисептиків із взаємопотенціювальною дією та різним періодом терапевтичної активності дозволяє підтримувати необхідну антибактеріальну активність у рані протягом доби (рис. 1).
Рис. 1. Кінетика всмоктування левоміцетину (1) та сульфадиметоксину (2) з мазі Левосин
Тримекаїн (3%) в мазі забезпечує швидку знеболювальну дію в умовах запалення і присутності гною, майже в 5 разів вищу за ефект прокаїну. Така дія мазі дуже бажана при лікуванні опіків на великих площах. Метилурацил (4%) інгібує ушкоджувальну дію лікарських речовин, нормалізує процеси обміну в тканинах, активізує реакції місцевого фагоцитозу, виявляє протизапальну дію, зумовлює позитивний вплив на процеси загоєння рани. Наявність у мазі поліетиленгліколів (ПЕГ-400 та ПЕГ-1500) у співвідношенні 8:2 зумовлює її гідрофільні властивості, дегідратаційну дію, яка набагато сильніша за дію 10% розчину натрію хлориду (рис. 2), відторгнення некротичної тканини й активну евакуацію із рани в пов’язку ранового ексудату, а разом з ним і мікробних токсинів, продуктів розпаду тканини, а також різних БАР — ліпосомальних ферментів та інших медіаторів запального процесу, «обриваючи» таким чином його прогресуючий перебіг.
Рис. 2. Осмотична активність мазей Левосин (2), Нітацид (1) та гіпертонічного 10% розчину натрію хлориду (3)
Дуже важливим є й те, що поліетиленоксиди знижують біологічну активність і стійкість мікробних клітин до дії лікарських речовин. Завдяки цьому в присутності поліетиленоксидів у десятки разів підвищується антимікробна дія левоміцетину, покращується транспортування субстанцій у глибину (складки) тканин, де локалізуються мікроорганізми. Таким чином, поліетиленгліколь з «пасивного носія» перетворюється на активний компонент мазі, який можна розглядати як лікарську систему, що містить лише АФІ. Позитивними якостями таких мазей із поліетиленгліколем та антисептиками є здатність до самостерилізації, а також здатність забезпечувати «консервацію» рани, що дозволяє відстрочити первинну хірургічну обробку й запобігти при цьому розвитку гнійно-септичних ускладнень (Левосин). Такі М.б.д. можуть з успіхом застосовуватися для лікування опіків, пролежнів, трофічних виразок, гнійно-запальних процесів м’яких тканин, ексудативно-запальних процесів на шкірі, профілактики та лікування побутових травм.
АС № 194263. Башура Г.С., Богданова В.И. Способ повышения антибактериальной активности антибиотиков (Опуб. в Б. и., 1967, № 8); Перцев И М., Даценко Б.М., Калиниченко В.Н., Гунько В.Г. Многокомпонентные мази на гидрофильной основе для профилактики и лечения местной гнойной инфекции. Сооб. 2: Мазь Левосин // Новые лекарственные препараты. — М., 1989. — Вып. 11; Перцев І.М., Даценко Б.М., Гунько В.Г. та ін. Конструювання лікарських систем багатоспрямованої дії у вигляді мазей для лікування інфікованих ран // Вісник фармації. — 1994. — № 1–2; Теория и практика местного лечения гнойных ран / Под ред. проф. Б.М. Даценко. — К., — 1995.