ЦИКЛОМЕТІАЗИД (Cyclomethiazidum), 7- cульфамоїл- 6-хлор-3- циклопентилметил-3,4- дигідро- 1,2,4- бензотіадіазин-1,1-діоксид.
C13H18ClN3O4S2 Мол. м. 379,9
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок із жовтим відтінком, практично нерозчинний у воді, хлороформі, етері, бензині; добрерозчинний у спирті, ацетоні, розчинах лугів. Тпл — 225–232 °С (з розкладанням). ІЧ-спектр см–1: 1600, 1380, 1190, 1080, 580 (в KBr). УФ-спектр: λmax=273 нм (=0,88), 320 нм (=0,12) 0,002% розчин в 0,01 М NaOH. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції та УФ-спектром субстанції у розчині натрію гідроксиду. Субстанція дає характерну реакцію на первинну ароматичну аміногрупу; при додаванні до лужного розчину препарату кобальт (ІІ) хлориду утворюється забарвлений осад. Кількісно визначають титриметрично. Титрують 0,1 М розчином тетрабутиламоній гідроксиду в середовищі бутиламіну в присутності толуенового розчину магнезону (4-(4-нітрофенілазо)- резорцинолу).
Фармакологічна група. C03A A07 — діуретичні препарати.
Фармакологічні ефекти. Діуретичний та гіпотензивний.
Застосування. Гіпертонічна хвороба, застійні явища в малому та великому колах кровообігу, пов’язаних із серцево-судинною недостатністю, цироз печінки з явищами портальної гіпертензії, нефрит (за винятком тяжких прогресуючих форм зі зменшенням швидкості клубочкової фільтрації), гестози (нефропатії, набряки, еклампсія): передменструальні стани, які супроводжуються застійним явищами, нецукровий діабет, лікування гіпертонічної хвороби у комплексі з гіпотензивними препаратами (див. Діуретики, Діурез).
Бурбелло А.Т., Шабров А.В., Денисенко П.П. Современные лекарственные средства: клинико-фармакологический справочник практического врача. — СПб., 2002; Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2005; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed, 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia. — 28 Ed., London, 1982.