МЕМБРАННІ МЕТОДИ РОЗПОДІЛУ здійснюються за допомогою напівпроникних мембран. Розчини розподіляються методами зворотного осмосу, ультрафільтрації, діалізу, електродіалізу, випаровування крізь мембрану; колоїдні системи — методами мікрофільтрації та ультрафільтрації. Процеси базуються на тому, що деякі компоненти системи проходять крізь мембрану повільніше за інші або затримуються нею. Сушильною силою процесу є градієнт концентрації, тиску, електричного потенціалу, температури по обидва боки мембрани. Ефективність розподілу оцінюють за показниками: селективність: j = 1 – c2/c1,
де c1 і c2 — концентрації компоненту в розчині до мембрани та після неї; коефіцієнт розподілу: k = (cn1/cn2)/(ci1/ci2), де ci1 та cn1 — концентрації компоненту А в початковому розчині та розчині, що пройшов крізь мембрану, ci2 та cn2 — концентрації компонента В у початковому розчині та розчині, що пройшов крізь мембрану; проникність (питома продуктивність): G = V/F · t,
де V — кількість розчину, що пройшов скрізь мембрану за час t, F — поверхня мембрани. Як правило, розподіл за допомогою мембрани здійснюється при температурі навколишнього середовища без фазових перетворень, що разом із простотою пристроїв для розподілу визначає їх економічність.
М.м.р. застосовуються для опріснення солоних та очищення промислових стічних вод, для одержання особливо чистої води, вилучення та очищення БАС, очищення крові та ін.
Дытнерский Ю.И. Обратный осмос и ультрафильтрация. — М., 1976; Чуєшов В.І., Зайцев О.І., Шебанова С.Т., Чернов М.Ю. Промислова технологія ліків: У 2 т. — Х., 1999.