МЕТААНАЛІЗ — науковий метод узагальнення (інтеграції) кількісних результатів однорідних досліджень, проведених у різний час різними авторами однієї й тієї ж медичної технології з метою одержання сумарних статистичних показників цих досліджень (напр. показників ефективності та/або безпеки ЛП). Це особлива форма статистичного аналізу, в процесі якого об’єднуються результати багатьох клінічних, фармакоепідеміологічних досліджень, що присвячені одному й тому ж питанню. Такий підхід забезпечує значно більшу статистичну потужність, ніж в окремому дослідженні, зниження ймовірності випадкових і систематичних помилок і, як наслідок, — суттєво підвищує об’єктивність та достовірність отриманих результатів.
Завдання М.: встановлення ефективності та/або безпеки тієї чи іншої медичної технології; визначення причинно-наслідкових зв’язків між фактором ризику і розвитком захворювання; встановлення та пояснення відмінностей (унаслідок наявності статистичної неоднорідності або гетерогенності показників) у результатах досліджень. Напр. проведення М. результатів багатоцентрових клінічних досліджень з приводу впливу куріння на здоров’я показав, що тютюнокуріння є важливим чинником ризику розвитку захворювань органів дихання та щорічно призводить до 85 тис. смертей від хронічної обструктивної хвороби легень і пневмонії.
М. може розглядатися як кількісний систематичний огляд (див. Систематичний огляд). Підбір результатів досліджень для М., проведення М. та складання на його основі систематичних оглядів розглядається на сьогодні як окремий різновид наукової діяльності в галузі клінічної медицини та фармації. Це викликано тим, що досить часто внаслідок обмеженої кількості пацієнтів у клінічних дослідженнях щодо ефективності й безпеки медичних технологій результати вивчення певної проблеми не мають статистичної достовірності, а в багатьох випадках не збігаються та можуть бути протилежними.
При включенні в М. результатів клінічних досліджень особливу увагу приділяють організації дослідження й представленню даних, а вже потім їх обробленню, оскільки саме це визначає якість і повноту отриманих даних. Найбільш обґрунтовані результати можуть бути отримані при проведенні рандомізованих контрольованих досліджень лікувальних і профілактичних медичних технологій (див. Доказова медицина), оскільки в таких випадках організація (тобто структура) і проведення дослідження найбільш близькі до експерименту в загальнонауковому розумінні цього терміна.
Клінічні дослідження для включення в М. повинні відповідати певним вимогам, а саме: мати чітко визначені критерії залучення (або вилучення) пацієнтів у дослідження; дані про місце проведення дослідження (університетська клініка, стаціонар, поліклініка, загальна популяція); відомості про тривалість дослідження; відомості про хворих, залучених у дослідження, з обов’язковим деталізованим описом супутніх захворювань і додаткових методів лікування; діагностичні критерії захворювання, що є предметом дослідження в М.; схеми проведеної фармакотерапії (тип, доза, частота призначення, шлях уведення, час початку, тривалість застосування ЛП); абсолютні (не відносні) величини всіх показників, що характеризують кількість хворих, які брали участь у дослідженні, та отримані клінічні результати.
Власов В.В. Эпидемиология. — М., 2004; Гринхальх Т. Основы доказательной медицины. — М., 2004; Мостовий Ю.М., Томашкевич Г.І., Константинович-Чічірельо Т.В. Фармакоепідеміологічні та фармакоекономічні дослідження у медицині. — Вінниця, 2003; Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. − М., 2003; Плавинский С.Л. Руководство по мета-анализу. − СПб, 2001; Скакун М.П. Основи доказової медицини. − Тернопіль, 2005; Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины / Пер. с англ. — М., 1998; Cook D.J., Mulrow C.D., Haynes K.B. Systematic reviews: synthesis of best evidence for clinical decisions // Ibid. − 1997. − Vol. 126; Davey Smith G., Egger M., Phillips A. Meta-analysis: principles and procedures // BMJ. — 1997. − Vol. 315.