СОЦІАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ФАРМАЦІЇ — елемент системи управління ФП, метою якого є забезпечення соціально-економічної ефективності процесу виробництва, дистрибуції та роздрібної реалізації ЛП шляхом вирішення соціальних проблем, що виникають у господарських процесах на ФП. Сутність С.м. полягає у формуванні критеріїв та показників соціального розвитку суб’єктів фармацевтичної галузі; вирішенні соціальних проблем; розробці методів їх вирішення, сприянні досягнення стратегічних цілей ФП. Суб’єктами С.м. є державні та недержавні спеціалізовані служби з реалізації соціальної політики; у фармації — члени громадянського суспільства, реалізацію конституційних прав якого щодо якісного лікарського забезпечення покладено на фармацевтичну галузь. Об’єктами С.м. постають суспільні відносини, що виникають у процесі функціонування ФП; відносини управління у середині системи (вертикальні та горизонтальні зв’язки), відносини між представниками управлінського апарату і підлеглими (субординація та координація); галузеві, територіально-галузеві, міжгалузеві, регіональні, міжрегіональні відносини; зовнішні і внутрішні відносини; колективні та індивідуальні відносини; тимчасові й постійні відносини тощо. Ефективність і дієвість системи С.м. базується на принципах єдності, пропорційності керувальної та керованої підсистем соціальної системи, оптимальному поєднанні централізації та децентралізації функцій С.м., участі окремої людини, групи, колективу в С.м. Методи С.м. — це, перш за все, методи соціального нормування (правила трудового розпорядку, види дисциплінарного впливу та ін.), соціального регулювання (договори, системи розподілу), морального стимулювання (заохочення), психологічні методи, а також методи економічного стимулювання, організаційно-адміністративні методи і методи самоврядування. Прийомами С.м. є: орієнтація безпосередньо на працівників — постановка конкретних цілей, за досягнення яких покладається заохочення, застосування покарань і заохочень для коригування поведінки працівника, перепідготовка, орієнтація на робочий процес: підвищення персональної соціальної відповідальності працівників у зв’язку з розширенням їх повноважень, гнучкий графік з можливістю самостійного планування працівником свого робочого дня, розподіл функціонального навантаження та ін.; орієнтація на організацію праці — надання можливості працівникам безпосередньо брати участь у повсякденних справах компанії, стимулювання участі в досягненні цілей ФП шляхом виплати премій за успішну колективну роботу тощо. До функцій С.м. належить формування цілей сталого соціально-економічного розвитку, планування, прогнозування, прийняття рішення, організація, мотивація, координація, облік, контроль, управління корпоративною культурою.
Посилкіна О.В., Братішко Ю.С., Кубасова Г.В. Управління персоналом: навч. посіб. — Х., 2015; Посилкіна О.В., Доровський О.В., Братішко Ю.С. та ін. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. — Х., 2014; Посилкіна О.В., Доровський О.В., Братішко Ю.С., Сидоренко М.І. Управління трудовим потенціалом фармацевтичних підприємств в умовах менеджменту якості: Монографія. — Х., 2010; SA 8000 (Social Accountability 8000) (Соціальна відповідальність 8000) — стандарт для оцінки соціальних аспектів систем управління.