МИТНА ВАРТІСТЬ — заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України (ст. 259 Митного кодексу України). Порядок визначення М.в. та митної оцінки товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Методи визначення М.в. товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом. Відомості про М.в. товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, установлених законами України (ст. 261 Митного кодексу).
Основою для визначення М.в. товарів є ціна угоди, яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо на неї не вплинули такі фактори: а) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, що оцінюються, за винятком обмежень, встановлених законами, обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів; б) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати; в) відомості, використані декларантом для визначення М.в. товарів, не підтверджені документально або не є кількісно вираженими та достовірними; г) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що має бути доведено декларантом. Метою визначення М.в. товарів є нарахування митних платежів (див. Митні платежі).
М.в. товарів визначається декларантом відповідно до положень, встановлених Митним кодексом. Уповноважена на декларування особа називається декларантом. Загалом декларант — юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Визначення М.в. товарів (ст. 266 Митного кодексу), які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються; за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервного. Основним методом визначення М.в. товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із вищенаведених методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо М.в. товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. М.в. за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України (ст. 267 Митного кодексу). Для визначення М.в. за методом оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів (ст. 268 Митного кодексу). При цьому під ідентичними слід розуміти товари: однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюються, у т.ч. за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних. Ціна угоди щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення М.в. товарів, якщо ці товари: продані (відчужені) для ввезення на територію України; ввезені одночасно з товарами, що оцінюються, або не раніше ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оцінюються; ввезені приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. Якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших комерційних умовах, декларант повинен провести відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей та документально підтвердити митному органу обґрунтованість ціни.
Для визначення М.в. ЛП, субстанцій, допоміжних речовин, виробів медичного призначення методом оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються), з дотриманням відповідних умов (ст. 269 Митного кодексу). При цьому подібними (аналогічними) слід розуміти товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку, країна походження, виробник. Визначення М.в. ЛП, субстанцій, допоміжних речовин, виробів медичного призначення за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України у незмінному стані (ст. 271 Митного кодексу). Для визначення М.в. товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.
Для визначення М.в. за методом оцінки на основі додавання вартості за основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання: а) вартості матеріалів та витрат, яких зазнає виробник у зв’язку з виробництвом оцінюваних товарів; б) загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) з України, вивезення товарів того ж виду, у т.ч. витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України та інших витрат; в) прибутку, що його зазвичай одержує експортер унаслідок поставки в Україну таких товарів (ст. 272 Митного кодексу). Якщо М.в. не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 267–272 Митного кодексу, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення М.в. не можуть бути використані, М.в. оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики. Визначення М.в здійснюється на основі законів України і має відповідати принципам та положенням ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 р. (ст. 273 Митного кодексу). Для визначення М.в. за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.
Митна вартість ЛП, субстанцій, допоміжних речовин, виробів медичного призначення, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України (ст. 274 Митного кодексу). М.в. цієї групи товару, що вивозяться з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України. У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені внаслідок антидемпінгових розслідувань, тощо) М.в. таких товарів при вивезенні їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
М.в. ЛП, субстанцій, допоміжних речовин, виробів медичного призначення і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації М.в. (див. Митна декларація). Порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості — спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (ст. 262 Митного кодексу). Контроль правильності визначення М.в. цієї групи товару проводиться митним органом, що здійснює їх митне оформлення. Заявлена декларантом М.в. товарів і подані ним відомості про визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається в кількісному вираженні. Митний орган має право приймати рішення про неможливість використання обраного декларантом методу митної оцінки, а також про правильність заявленої декларантом М.в. означених товарів.
Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР; Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» в 15.02.95 р. № 60/95-ВР; Жорін Ф.Л., Звягіна І.Н. Правові засади митної справи України. — К., 2005; Митний кодекс України та нормативно-правові акти, що регулюють його застосування / Упоряд.: П.В. Пашко, В.І Науменко. — К., 2004; Право и практика // Митний кодекс України. — 2006. — № 26.