Міжнародна система одиниць фізичних величин. Розвиток міжнародного співробітництва в другій половині ХХ ст. зумовив необхідність розробки нової системи одиниць вимірювань, яка б замінила існуючі на той час системи (СГС, МКС та ін.). У 1945 р. Міжурядова генеральна конференція з мір та вагів прийняла таку систему, з 1960 р. уточнювала її і дала назву System International unites (Міжнародна система одиниць) з міжнародним скороченням SI (українською мовою — СІ). СІ має низку переваг над системами, які існували раніше: вона універсальна, охоплює всі галузі науки, техніки, господарства та ін. Тому вона отримала визнання в багатьох країнах світу. Рекомендовані міжнародні позначення наводяться в табл. 1–6. Українські та міжнародні позначення для одиниць фізичних величин подані відповідно до таких державних стандартів України: ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення. ДСТУ 3651.2-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, назви та значення.
Використовуються також позасистемні одиниці. Деякі з них обрали завдяки зручності застосування в певних галузях, інші збереглися завдяки історичним традиціям. Відмова від них зараз неможлива у зв’язку з їх широким розповсюдження. Часто доводиться мати справу з британськими одиницями (дюйм, фут, фунт, унція, барель та ін.). Другу групу створюють давньоруські одиниці (пуд, вершок, сажень та ін.). У метеорології атмосферний тиск прийнято вимірювати в міліметрах ртутного стовпчика, незважаючи на існування в СІ одиниці тиску — Паскаль. Для переведення їх в одиниці СІ існують спеціальні таблиці. Серед позасистемних одиниць слід виділити десяткові кратні й частинні одиниці, найменування яких утворені за допомогою префіксів мілі-, мікро-, мега, тера- та ін.
Таблиця 1. Фундаментальні фізико-хімічні сталі
| Назва величини | Позначення | Рівняння | Значення величини |
| Швидкість світла у вакуумі | с | — | 2,99792458·108 м/с |
| Прискорення вільного падіння (стандартне значення) | g | − | 9,80665 м/с2 |
| Гравітаційна стала | G | − | 6,6720·1011 Н м2/кг2 |
| Магнітна стала | µ0 | − | 4π·10–7 Гн/м = 1,2566370614·10–6 Гн/м |
| Електрична стала | ε0 | — | 8,85418782·10-12 Ф/м |
| Стала Планка | h | − | 6,626176·10–34 Дж·c |
| Стала Дірака | h– | h/2π | 1,0545887·10–34 Дж·с |
| Елементарний електричний заряд | e | − | 1,6021892·10–19 Кл |
| Маса спокою електрона | me | − | 9,109534·10–31 кг = 5,4858026104 а.о.м. |
| Енергія спокою електрона | − | meс2 | 0,5110034 МеВ = 8,18724110–14 Дж |
| Маса спокою протона | mp | − | 1,6726485·10–27 кг = 1,007276470 а.о.м. |
| Енергія спокою протона | − | mрс2 | 938,2796 МеВ = 1,503302·10–10 Дж |
| Маса спокою нейтрона | mn | − | 1,6749543·10–27 кг = 1,008665012 а.о.м. |
| Енергія спокою нейтрона | − | mnс2 | 939,5731 МеВ = 1,505374·10–10 Дж |
| Відношення заряду електрона до його маси (питомий заряд електрона) | − | −e/me | −1,7588047·10–11 Кл/кг |
| Відношення заряду електрона до маси протона | − | −e/mр | −9,57883·10–7 Кл/кг |
| Відношення маси протона до маси електрона | − | mр/mе | 1836,15152 |
| Магнетон Бора | µБ | eh– ———— 2me |
9,274078·10–24 Дж/Тл |
| Ядерний магнетон | µN | eh– ———— 2mp |
5,050824·10–27 Дж/Тл |
| Атомна одиниця маси | а.о.м. | m(12C)/12 | 1,6605655·10–27 кг |
| Маса спокою атома водню (1Н) | mH | − | 1,67355948·10–27 кг= 1,007825036 а.о.м. |
| Маса спокою дейтерію (2Н) | md | − | 3,34454795·10–27 кг = 2,014101795 а.о.м. |
| Маса спокою α-частинки (4He) | mα | − | 6,6465849·10–27 кг = 4,002603267 а.о.м. |
| Число Авогадро | NA | − | 6,022045·1023 моль-1 |
| Число Фарадея | F | NAe | 9,648456·104 Кл/моль |
| Стала Больцмана | k | − | 1,380662·10–23 Дж/К |
| Універсальна газова стала | R | kNA | 8,31441 Дж/(моль·К) |
| Молярний об’єм ідеального газу за нормальних умов (Т = 273,15 К, р = 101325 Па) | Vн | RT/p | 22,41383·103 м3/моль |
| Число Лошмідта | NL | NA/V� | 2,686754·1025 м–3 |
| Стала Рідберга (для атома водню 1Н1) | R | me4 —————— 8ε02h3c |
1,097373177·107 м–1 |
| Радіус першої боровської орбіти | α0 | ε0h2 —————— πe2me |
0,52917706·10–10 м |
| Радіус електрона класичний | re | − | 2,817938·10–15 м |
| Комптонівська довжина хвилі електрона | λe | h/mec | 2,426311·10–12 м |
| Магнітний момент електрона | µe | − | 9,284777·10–24 Дж/Тл |
| Магнітний момент протона | µр | − | 1,410607·10–26 Дж/Тл |
| Магнітний момент нейтрона | µn | − | 0,966237·10–26 Дж/Тл |
| Гіромагнітне відношення протона | γр | − | 2,675221·10–8 1/сТл |
| Стала Стефана − Больцмана | σ | 2π5k4 ————— 15h3c2 |
5,67032·108 Вт/(м2 К4) |
| Стала першого закону Віна | с1 | hc/Xk | 2,897790·10–3 м·К |
| Стала другого закону Віна | с2 | 2pX5k5 ———————— h4c3(eX–1) |
1,28667·10–5 Вт/(м3·К 5) |
| Енергія іонізації атома водню | Ei | me4 —————— 8ε02h2 |
2,179907·10–18 Дж = 1,360580 еВ| |
| 1 електронвольт| | − | − | 1,6021892·10–19 Дж |
| Абсолютний нуль температури | − | − | −273,15 °С |
| Атмосфера нормальна | − | − | 101325 Па |
| Потрійна точка води | − | − | 273,16 К |
Числова стала х=4,96511423 є коренем трансцендентного рівняння
xex – 5(ex – 1) = 0.
Таблиця 2. Математичні сталі
| π = 3,14159265 | e = 2,71828183 | lg e = 0,434294482 |
| 1/π = 0,318309886 | 1/e = 0,367879441 | ln 10 = 2,30258509 |
| π2 = 9,86960440 | e2 = 7,38905610 | ln 2 = 0,693147181 |
| √—π = 1,77245385 | √—e = 1,64872127 | 1 рад = 57,30° |
| 3√—π = 1,46459189 | 3√—e = 1,39561243 | 1° = 0,0175 рад |
Таблиця 3. Префікси для позначення похідних одиниць метричних систем, кратних і часткових головній одиниці
| Префікс | Множник | Скорочене позначення | Префікс | Множник | Скорочене позначення |
||
| укр. | міжнар. | укр. | міжнар. | ||||
| дека | 10 | да| | da | деци | 10–1 | д | d |
| гекто | 102 | г | h | санти | 10–2 | с | с |
| кіло | 103 | до | до | мілі | 10–3 | м | m |
| мега | 106 | М | M | мікро | 10–6 | мк| | µ |
| гіга | 109 | Г | G | нано | 10–9 | н | n |
| тера | 1012 | Т | T | піко | 10–12 | п | p |
| пета | 1015 | П | P | фемто | 10–15 | ф | f |
| екса | 1018 | Е | E | атто | 10–18 | а | а |
Таблиця 4. Латинський алфавіт
| Букви | Назва | Букви | Назва | Букви | Назва |
| Aa | а | Jj | йот | Ss | ес |
| Bb | бе | Kk | ка | Tt | те |
| Cc | це | Ll | ель | Uu | у |
| Dd | де | Mm | ем | Vv | ве |
| Ee | є | Nn | ен | Ww | дубль-ве |
| Ff | еф | Oo | о | Xx | ікс |
| Gg | ге | Pp | пе | Yy | ігрек |
| Hh | аш | ку | Zz | зет | |
| Ii | і | Rr | ер |
Таблиця 5. Грецький алфавіт
| Букви | Назва | Букви | Назва | Букви | Назва |
| Αα | альфа | Ιι | йота | Ρρ | ро |
| Ββ | бета | Κκ | каппа | Σσ, ς | сигмасігма |
| Γγ | гамма | Λλ | лямбда | Ττ | тау |
| Δδ | дельта | Μμ | мю (мі) | Υυ | іпсилон |
| Εε | епсилон | Νν | ню (ні) | Φφ | фі |
| Ζζ | дзета | Ξξ | ксі | Χχ | хі |
| Ηη | ета | Οο | омікрон | Ψψ | псі |
| Θθ | тета | Ππ | пі | Ωω | омега |
Таблиця 6. Одиниці вимірювання і розмірності фізичних величин
1. Основні одиниці СІ
| Величина | Одиниця | |||
| найменування | позначення | |||
| укр. | міжнар. | символ | ||
| Довжина | метр | м | m | L |
| Маса | кілограм | кг | kg | M |
| Час | секунда | с | s | T |
| Сила електричного струму | ампер | А | A | I |
| Термодинамічна температура | кельвін | К | K | Θ |
| Сила світла | кандела | кд | cd | J |
| Кількість речовини | моль | моль | mol | N |
2. Додаткові одиниці СІ
| Величина | Одиниця | ||
| найменування | позначення | ||
| укр. | міжнар. | ||
| Плоский кут | радіан | рад | rad |
| Тілесний кут | стерадіан | ср | sr |
3. Позасистемні одиниці, їх зв’язок з одиницями СІ
| Найменування величини | Одиниці вимірювання | |||
| найменування | позначення | співвідношення з одиницею СІ | ||
| укр. | міжнар. | |||
| Довжина | мікрон | мк | µ | 1 мк = 10–6 м |
| ангстрем | Å | Å | 1 Å = 10–10 м | |
| світловий рік | св. рік | l.y. | 1 св. рік = 9,46·1015 м | |
| парсек | пк | pc | 1 пк = 3,09·1016 м | |
| астрономічна одиниця | а.о. | AU | 1 a.о. = 1,50·1011 м | |
| Маса | тонна | т | t | 1 т = 103 кг |
| центнер | ц | q | 1 ц = 100 кг | |
| атомна одиниця маси | а.о.м. | u | 1 а.о.м. = 1,66·10–7 кг | |
| Час | хвилина | хв | min | 1 хв = 60 с |
| година | год | h | 1 год = 3600 с | |
| доба | доба | d | 1 доба = 86 400 с | |
| Плоский кут | градус | .° | .° | 1° = π/180 = 1,75·10–2 рад |
| мінута | .’ | .’ | 1’ = π/108⋅10–2 = 2,91·10–4 рад | |
| секунда | .’’ | .’’ | 1’’ = π/648⋅10–3 = 4,85·10–6 рад | |
| Площа | ар | а | а | 1 а = 102 м2 |
| гектар | га | ha | 1 га = 104 м2 | |
| Об’єм | літр | л | L (l) | 1 л = 10–3 м3 |
| Кут повороту | оберт | об | rev | 1 об = 2π рад |
| Частота обертання (кутова швидкість) | оберт за секунду | об/с | rev/s | 1 об/с=1 с-1 |
| оберт за хвилину | об/хв | rev/min | 1 об/хв = 0,0167 с–1 | |
| Сила (вага) | кілограм-сила | кгс | kgf | 1 кгс=9,81 Н |
| тонна-сила | тс | Tf, tf | 1 тс=9,81·103 H | |
| Робота | ват-год | Вт-год | Wh | 1 Вт-год = 3,6·103 Дж |
| Енергія | електрон-вольт | еВ | eV | 1 еВ = 1,60·10–19 Дж |
| Теплота | калорія | кал | cal | 1 кал = 4,19 Дж |
| Потужність | кінська сила | к. с. | h. р. | 1 к. с. = 735,5 Вт |
| Тиск | бар | бар | bar | 1 бар = 105 Па |
| міліметр ртутного стовпчика | мм рт. ст. | mm Hg | 1 мм рт.ст. = 133,3224 Па | |
| торр | Торр | Torr | 1 Торр = 1/760 атм = 133,3224 Па | |
| міліметр водяного стовпчика | мм вод. ст. | mm H2O | 1 мм вод. ст. = 9,81 Па | |
| стандартна атмосфера | атм | atm | 1 атм = 1,01325·105 Па | |
| кілограм-сила на квадратний сантиметр | кгс/см2 | kgf/сm2 | 1 кгс/см2 = 9,81·104 Па | |
| технічна атмосфера | ат | at | 1 ат = 9,81·104 Па | |
| Температура | градус Цельсія | °C | °C | 1°C = 1 К |
| Логарифмічна величина | бел | Б | B | — |
| децибел | дБ | dB | — | |
| Напруження (механічне) | кілограм-сила на квадратний міліметр | кгс/мм2 | kgf/mm2 | 1 кгс/мм2 = 9,81·106 Па |
| Напруженість магнітного поля | ерстед | Е | Oe | 1 Е = 79,5775 А/м |
| Доза випромінювання | рад | рад | rad | 1 рад = 0,01 Дж/кг |
| Потужність дози випромінювання | рад за секунду | рад/с | 1 рад/с=0,01 Вт/кг | |
| Експозиційна доза | рентген | Р | R | 1 Р = 2,58·10–4 Кл/кг |
| Активність ізотопу | кюрі | Кі | Ci | 1 Кі = 3,700·1010 c–1 |
| Відносна величина | відсоток | % | % | 1% = 10–2 |
| мільйонна частка | млн–1 | mln−1 | 1 млн–1 = 10−6 | |
4. Похідні одиниці СІ, що мають власні найменування
| Величина | Одиниця | Вираження похідної одиниці | |||
| найменування | позначення | через інші одиниці СІ | через основні та додаткові одиниці СІ | ||
| укр. | міжнар. | ||||
| Частота | герц | Гц | Hz | – | с–1 |
| Рівень інтенсивності звуку, звукового тиску | бел, децибел | Б, дБ | В, dB | 1 | 1 |
| Сила, вага | ньютон | Н | N | м·кг·с-2 | м·кг·с-2 |
| Тиск, механічне напруженя, модуль пружності | паскаль | Па | Ра | Н/м2 | м–1·кг·с–2 |
| Енергія, робота, кількість теплоти | джоуль | Дж | J | Н·м | м2·кг·с–2 |
| Потужність, потік енергії | ват | Вт | W | Дж/с | м2·кг·с–3 |
| Електричний заряд | кулон | Кл | C | А·с | А·с |
| Електрична напруга, електричний потенціал, електрорушійна сила | вольт | В | V | Вт/А | м2·кг·с–3·А–1 |
| Електрична ємність | фарада | Ф | F | Кл/В | м–2·кг–1·с4·А2 |
| Електричний опір | ом | Ом | Ω | В/А | м2·кг·с–3·А–2 |
| Електрична провідність | сименс | См | S | Ом-1 | м–2·кг–1·с3·А2 |
| Магнітний потік, потік магнітної індукції | вебер | Вб | Wb | В·с | м2·кг·с–2·А–1 |
| Магнітна індукція, густина магнітного потоку | тесла | Тл | T | Вб/м2 | кг·с–2·А–1 |
| Індуктивність | генрі | Гн | H | Вб/А | м2·кг·с–2·А–2 |
| Оптична сила | діоптрія | дптр | D | м–1 | м–1 |
| Світловий потік | люмен | лм | lm | кд·ср | кд·ср |
| Освітленість | люкс | лк | lx | лм/м2 | кд·ср·м–2 |
| Активність радіоактивного джерела | беккерель | Бк | Bq | с–1 | с–1 |
| Поглинена доза | грей | Гр | Gy | Дж/кг | м2·с–2 |
| Еквівалентна доза | зиверт | Зв | Sv | Дж/кг | м2·с–2 |
5. Одиниці вимірювання і розмірності основних величин у системі СІ
5.1. Одиниці простору і часу
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Довжина | l | м | m | м |
| Час | t | с | s | с |
| Площа | S, A | м2 | m2 | м2 |
| Об’єм | V | м3 | m3 | м3 |
| Кутова швидкість | ω | рад/с | rad/s | с–1 |
| Кутове прискорення | ε | рад/с–2 | rad/s–2 | с–2 |
| Швидкість | v | м/с | m/s | м/с |
| Прискорення | а | м/с–2 | m/s–2 | м/с–2 |
5.2. Одиниці періодичних величин і пов’язаних з ними характеристик
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Частота | ν, n, f | Гц | Hz | с–1 |
| Кругова частота | ω | рад/с | rad/s | рад/с |
| Період | T | с | s | с |
| Довжина хвилі | λ | м | m | м |
| Хвильове число | σ | м–1 | m−1 | м–1 |
| Кругове хвильове число | k | рад/м | rad/m | рад/м |
| Фазова швидкість, швидкість звуку | с, v | м/с | m/s | м/с |
| Коефіцієнт затухання | β | с–1 | с–1 | с–1 |
| Логарифмічний декремент затухання | λ | 1 | 1 | 1 |
| Звуковий тиск | p | Па, Н/м–2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Інтенсивність звуку | I | Вт/м2 | W/m2 | кг/с3 |
| Рівень інтенсивності звуку | LБ, LдБ | Б, дБ | В, dB | 1 |
| Рівень звукового тиску | LБ, LдБ | Б, дБ | В, dB | 1 |
| Гучність | E | фон | phon | 1 |
5.3. Механічні одиниці
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Маса | m | кг | kg | кг |
| Момент інерції | I, J | кг·м2 | kg·m2 | кг·м2 |
| Густина | ρ | кг/м3 | kg/m3 | кг/м3 |
| Питома вага | γ | Н/м3 | N/m3 | кг/(м2·с2) |
| Питомий об’єм | ν | м3/кг | m3/kg | м3/кг |
| Імпульс | P | кг·м/с | kg·m/s | м·кг/с |
| Сила | F | Н | N | м·кг/с2 |
| Імпульс сили | I | Н·с | N·s | м·кг/с |
| Момент імпульсу | L | кг·м2/с | kg·m2/s | м2·кг/с |
| Момент сили, момент пари сил, обертаючий момент | M | Н·м | N·m | м2·кг/с2 |
| Імпульс моменту сили | H | Н·м·с | N·m·s | м2·кг/с |
| Тиск | p | Па, Н/м2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Нормальне напруження | σ | Па, Н/м2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Дотичне напруження | τ | Па, Н/м2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Модуль лінійного розтягування (модуль Юнга) |
E | Па, Н/м2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Модуль зсуву | G | Па, Н/м2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Модуль різнобічного стиснення | K | Па, Н/м2 | Ра, N/m2 | кг/(м·с2) |
| Енергія | E | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Робота | A, W | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Кінетична енергія | Екін, Т | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Потенційна енергія | Епот, U | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Об’ємна густина енергії | w | Дж/м3 | J/m3 | кг/(м·с2) |
| Потужність | P, N | Вт | W | м2·кг/с3 |
| Коефіцієнт корисної дії (ККД) | η | 1 | 1 | 1 |
| Коефіцієнт динамічної в’язкості (коефіцієнт внутрішнього тертя) | η | Па·с | Pa·s | кг/(м·с) |
| Коефіцієнт кінематичної в’язкості | ν | м2/с | m2/s | м2/с |
| Коефіцієнт поверхневого натягу | σ | Н/м; Дж/м2 | N/m; J/m2 | кг/с2 |
5.4. Одиниці молекулярної фізики
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Ат. н. | Z | 1 | 1 | 1 |
| Відносна ат. м. | Ar | 1 | 1 | 1 |
| Відносна мол. м. | Mr | 1 | 1 | 1 |
| Молярна маса | M | кг/моль | kg/mol | кг/моль |
| Молярний об’єм | Vm | м3/моль | m3/mol | м3/моль |
| Об’ємна концентрація молекул або частинок | n | м-3 | m−3 | м-3 |
| Масова концентрація речовини | ρ | кг/м3 | kg/m3 | кг/м3 |
| Молярна концентрація речовини | с | моль/м3 | mol/m3 | моль/м3 |
| Моляльність | b, m | моль/кг | mol/kg | моль/кг |
| Густина | ρ | кг/м3 | kg/m3 | кг/м3 |
| Найбільш вірогідна швидкість | vвір | м/с | m/s | м/с |
| Середня арифметична швидкість | <v> | м/с | m/s | м/с |
| Середня квадратична швидкість | vс.к. | м/с | m/s | м/с |
| Середня довжина вільного пробігу | λ | м | m | м |
| Коефіцієнт дифузії | D | м2/с | m2/s | м2/с |
| Коефіцієнт внутрішнього тертя (коефіцієнт в’язкості) | η | Па·с | Pa·s | кг/(м·с) |
5.5. Теплові одиниці
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Температура | T | К | K | К |
| Температура за Цельсієм | t, θ | °С | °С| | °С| |
| Градієнт температури | dT/dx | К/м | K/m | К/м |
| Температурний коефіцієнт лінійного розширення | αl | К-1 | К-1 | К-1 |
| Температурний коефіцієнт об’ємного розширення | αV, α | К-1 | К-1 | К-1 |
| Теплота, кількість теплоти | Q | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Питома теплота випаровування | r | Дж/кг | J/kg | м2/с2 |
| Питома теплота плавлення | λ | Дж/кг | J/kg | м2/с2 |
| Тепловий потік | Φ | Вт | W | м2·кг/с3 |
| Поверхнева густина теплового потоку | Q, φ | Вт/м2 | W/m2 | ⋅кг/с3 |
| Коефіцієнт теплопровідності | κ | Вт/(м·К) | W/(m·K) | м·кг/(с3·К) |
| Коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі | K | Вт/(м2·К) | W/(m2·K) | кг/(с3·К) |
| Коефіцієнт температуропровідності| | а | м2/с | m2/s | м2/с |
| Термічний опір | R | К/Вт | K/W | К с3/(м2·кг) |
| Теплоємність | С | Дж/К | J/K | м2·кг/(с2·К) |
| Питома (масова) теплоємність | с | Дж/(кг·К) | J/(kg·K) | м2/(с2·К) |
| Молярна теплоємність | Сμ | Дж/(моль·К) | J/(mol·K) | м2·кг/(с2·К·моль) |
| Питома теплоємність при сталому об’ємі | CV | Дж/(кг·К) | J/(kg·K) | м2/(с2·К) |
| Питома теплоємність при сталому тиску | Cp | Дж/(кг·К) | J/(kg·K) | м2/(с2·К) |
| Молярна теплоємність при сталому об’ємі | CVμ | Дж/(моль·К) | J/(mol·K) | м2·кг/(с2·К·моль) |
| Молярна теплоємність при сталому тиску | Cpμ | Дж/(моль·К) | J/(mol·K) | м2·кг/(с2·К·моль) |
| Показник адіабати | γ | 1 | 1 | 1 |
| Ентропія | S | Дж/К | J/K | м2·кг/(с2·К) |
| Енергія | E | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Внутрішня енергія | U | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Ентальпія | H | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Вільна енергія Гельмгольца | F | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Вільна енергія Гіббса | G | Дж | J | м2·кг/с2 |
| Хімічний потенціал | µ | Дж/моль | J/mol | м2·кг/(с2·моль) |
| Електрохімічний потенціал | µ~ | Дж/моль | J/mol | м2·кг/(с2·моль) |
5.6. Електричні і магнітні одиниці
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Електричний заряд | q | Кл | C | А·с |
| Лінійна густина заряду | τ | Кл/м | C/m | А·с/м |
| Поверхнева густина заряду | σ | Кл/м2 | C/m2 | А·с/м2 |
| Об’ємна густина заряду | ρ | Кл/м3 | C/m3 | А·с/м3 |
| Напруженість електричного поля | E | В/м | V/m | м·кг/(А·с3) |
| Електрична індукція | D | Кл/м2 | C/m2 | А·с/м2 |
| Електрична стала | ε0 | Ф/м | F/m | А2·с4/(м3·кг) |
| Абсолютна діелектрична проникність | εа, ε | Ф/м | F/m | А2·с4/(м3·кг) |
| Відносна діелектрична проникність | ε, εr | 1 | 1 | 1 |
| Потік електричної індукції | Ψ | Кл | C | А·с |
| Електричний потенціал | φ | В | V | м2·кг/(А·с3) |
| Напруга, різниця потенціалів | U, ∆φ | В | V | м2·кг/(А·с3) |
| Електрорушійна сила (ЕРС) | ε | В | V | м2·кг/(А·с3) |
| Електроємність | C | Ф | F | А2·с4/(м2·кг) |
| Електричний дипольний момент | p | Кл·м | C·m | А·с·м |
| Вектор поляризації (поляризованість) | P | Кл/м2 | C/m2 | А·с/м2 |
| Діелектрична сприйнятливість | χ | 1 | 1 | 1 |
| Сила струму. Густина | I | А | А | А |
| Густина струму | J | А/м2 | A/m2 | А/м2 |
| Електричний опір | R | Ом | Ω | м2·κг/(А2·ρ3) |
| Електрична провідність | σ | См | S | А2·с3/(м2·кг) |
| Питомий електричний опір | ρ | Ом·м | Ω·m | м3·κг/(А2·с3) |
| Питома електрична провідність | γ, σ | См/м | S/m | А2·с3/(м3·кг) |
| Рухливість іонів | b | м2/В·с | m2/(V·s) | А·с2/кг |
| Напруженість магнітного поля | H | А/м | A/m | А/м |
| Магнітна стала | µ0 | Гн/м | H/m | м·кг/(А2·с2) |
| Абсолютна магнітна проникність | µа,µ | Гн/м | H/m | м·кг/(А2·с2) |
| Відносна магнітна проникність | µ, µr | 1 | 1 | 1 |
| Магнітна індукція | B | Тл | T | кг/(А·с2) |
| Магнітний потік | Φ | Вб | Wb | м2·кг/(А·с2) |
| Магнітний момент | pm | А·м2 | A·m2 | А·м2 |
| Вектор інтенсивності намагнічення (намагніченість) | M | А/м | A/m | А/м |
| Індуктивність і взаємна індуктивність | L | Гн | H | м2·кг/(А2·с2) |
| Магнітна сприйнятливість | κ, χ | 1 | 1 | 1 |
| Магніторушійна сила | F | А | A | А |
| Магнітний опір | Rm | А/Вб | A/Wb | А2·с2/(м2·кг) |
| Ємнісний опір | XC | Ом | Ω | м2·κг/(А2·с3) |
| Індуктивний опір | XL | Ом | Ω | м2·κг/(А2·с3) |
| Імпеданс, повний електричний опір | Z | Ом | Ω | м2·κг/(А2·с3) |
| Добротність | Q | 1 | 1 | 1 |
| Об’ємна густина енергії електромагнітного поля | w | Дж/м3 | J/m3 | кг/(м·с2) |
| Вектор Пойнтинга | I, S | Вт/м2 | W/m2 | кг/с3 |
5.7. Оптичні одиниці
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Сила світла | J | кд | cd | кд |
| Світловий потік | Φ | лм | lm | кд·ср |
| Освітленість | E | лк | lx | кд·ср·м-2 |
| Спектральна об’ємна густина енергії випромінювання (при даній довжині хвилі) | Wf | Дж/м4 | J/m4 | кг/(м2·с2) |
| Потужність випромінювання, потік енергії випромінювання | Р, Φ | Вт | W | м2·кг/с3 |
| Густина потоку енергії випромінювання | φ, ψ | Вт/м2 | W/m2 | кг/с3 |
| Енергетична світимість | Rе | Вт/м2 | W/m2 | кг/с3 |
| Спектральний коефіцієнт поглинання | α(λ) | 1 | 1 | 1 |
| Спектральний коефіцієнт відбиття | ρ(λ) | 1 | 1 | 1 |
| Спектральний коефіцієнт пропускання | τ(λ) | 1 | 1 | 1 |
| Спектральний коефіцієнт енергетичної яскравості | β(λ) | 1 | 1 | 1 |
| Оптична густина | D | 1 | 1 | 1 |
| Натуральний (лінійний) показник послаблення |
μ, µi | м–1 | m−1 | м–1 |
| Коефіцієнт поглинання |
α | м–1 | m−1 | м–1 |
| Молярний показник поглинання | ε | м2/моль | m2/mol | м2/моль |
| Абсолютний показник заломлення | n | 1 | 1 | 1 |
| Відносний показник заломлення | nij | 1 | 1 | 1 |
| Фокусна відстань | f | м | m | м |
| Оптична сила лінзи | D | дптр| | D | м-1 |
| Кут повороту площини поляризації | α | рад | rad | рад |
| Молярна оптична обертальна здатність | αn | рад·м2/моль | rad⋅m2/mol | рад·м2/моль |
| Питома (масова) оптична обертальна здатність розчину | αm, [α] | рад·м2/кг | rad⋅m2/kg | рад·м2/кг |
5.8. Одиниці атомної та ядерної фізики
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Атомний номер (ат. н.) | Z | 1 | 1 | 1 |
| Число нейтронів | N | 1 | 1 | 1 |
| Масове число, число нуклонів | А | 1 | 1 | 1 |
| Магнітний момент частинки або ядра | µ | А·м2 | А·m2 | А·м2 |
| Гіромагнітне відношення | γ | А·м2/(Дж·с) | А·m2/(J·s) | А·с/кг |
| g−Фактор атома або електрона | g | 1 | 1 | |
| g−Фактор ядра чи ядерної частинки | g | 1 | 1 | 1 |
| Кутова частота Лармора | ωL | рад/с | rad/s | рад/с |
| Кутова частота прецесії | ωN | с–1 | s−1 | с–1 |
| Циклотронна кутова частота | ωС | рад/с | rad/s | рад/с |
| Орбітальне квантове число | li, L | 1 | 1 | 1 |
| Спінове квантове число | si, S | 1 | 1 | 1 |
| Спін | S | Дж·с | J·s | кг·м2/с |
| Квантове число повного моменту імпульсу | ji, J | 1 | 1 | 1 |
| Квантове число ядерного спіну |
I | 1 | 1 | 1 |
| Головне квантове число | n | 1 | 1 | 1 |
| Магнітне квантове число | m, M | 1 | 1 | 1 |
| Дефект маси | ∆m | кг | kg | кг |
| Середній час життя (радіонукліда) | τ | с | s | с |
| Активність (радіонукліда в джерелі) | А | Бк | Bq | с–1 |
| Стала радіоактивного розпаду (радіонукліда) | λ | с–1 | s–1 | с–1 |
| Період напіврозпаду радіонукліда |
Т½ | с | s | с |
5.9. Одиниці ядерних реакцій та іонізуючого випромінювання
| Величина | Символ | Позначення одиниці | Розмірність у СІ | |
| укр. | міжнар. | |||
| Переріз взаємодії | σ | м2 | m2 | м2 |
| Лінійний коефіцієнт послаблення | μ, µl | м–1 | m−1 | м–1 |
| Масовий коефіцієнт послаблення |
µm | м2/кг | m2/kg | м2/кг |
| Молярний коефіцієнт послаблення |
µс | м2/моль | m2/mol | м2/моль |
| Атомний коефіцієнт послаблення |
µа, µат | м2 | m2 | м2 |
| Шар половинного послаблення |
d1/2 | м | m | м |
| Середній лінійний пробіг частинки | R, Rl | м | m | м |
| Лінійна густина іонізації | Nil | м–1 | m−1 | м–1 |
| Середня довжина вільного пробігу |
l, λ | м | m | м |
| Експозиційна доза | Dэкс | Кл/кг | C/kg | А·с/кг |
| Потужність експозиційної дози |
Pэкс | Кл/(кг·с) | C/(kg·s) | А/кг |
| Поглинена доза | Dпог | Гр | Gy | м2/с2 |
| Потужність поглиненої дози |
Pпог | Гр/с | Gy/s | м2/с3 |
| Еквівалентна доза | Н | Зв | Sv | м2/с2 |
| Потужність еквівалентної дози |
H• | Зв/с | Sv/s | м2/с3 |
Температурні шкали
6.1. Співвідношення між одиницями (градусами) різних шкал
| Одиниця | К | °C | °F | °Rank | °R |
| Кельвін, К | 1 | 1 | 1,8 | 1,8 | 0,8 |
| Градус Цельсія, °C | 1 | 1 | 1,8 | 1,8 | 0,8 |
| Градус Фаренгейта, °F | 0,556 | 0,556 | 1 | 1 | 0,445 |
| Градус Ренкіна, °Ra | 0,556 | 0,556 | 1 | 1 | 0,445 |
| Градус Реомюра, °R | 1,25 | 1,25 | 2,25 | 2,25 | 1 |
6.2. Співвідношення між значеннями температури в різних шкалах
| Температура | Еквівалент за шкалою | |
| Цельсія | Кельвіна | |
| Х °С (шкала Цельсія) | Х °C | (Х + 273,15) К |
| Х °R (шкала Реомюра) | 5/4Х °C | 5/4Х + 273,15 К |
| Х °f (шкала Фаренгейта) | 5/9(X – 32) °С | 5/9Х + 255,38 К |
| Х °Ra (шкала Ренкіна) | 5/9Х – 273,15 °С | 5/9Х К |
| Х К (шкала Кельвіна) | (Х – 273,15 °С | Х К |
Использование международной системы единиц (СИ) в экспериментальных клинических исследованиях. Методические рекомендации. — К., 1982; Калинюк Т.Г., Лопушанський Я.Й. Фізичні величини у фармації. — Львів, 2002; Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика. — Х., 2003.