Мікроелементи (грец. mikros — малий + лат. elementum — стихія, первинна речовина) — це хімічні елементи, що наявні в організмі у низьких концентраціях (від 0,001 до 0,000000000001%). Саме це визначає їх назви: слідові елементи — у німецькій і англійській мовах, олігоелементи — у французьких авторів, розсіяні елементи — у працях В.І. Вернадського. Єдиною характерною ознакою М., що відрізняє їх від макроелементів (див. Макроелементи), є їх низька концентрація в живих організмах.
Сучасна класифікація Мікроелементів виглядає так: за життєвою необхідністю: 1) есенціальні — Fe, I, Cu, Zn, Co, Cr, Mo, Se, Mn; 2) умовно-есенціальні — As, В, Br, F, Li, Ni, V, Si; 3) токсичні — Al, Cd, Pb, Hg, Be, Ba, Vi, Tl; 4) потенційно токсичні — Ge, Au, In, Rb, Ag, Ti, Ті, U, W, Sn, Zr; за імуномодулювальним ефектом: 1) необхідні (есенціальні) для імунної системи — Fe, I; 2) Сu, Zn, Co, Cr, Mo, Se, Mn, Li; 3) імунотоксичні: Al, As, В, Ni, Cd, Pb, Hg, Be, Vi, Tl, Ge, Au; 4) Sn та ін.
В основі розподілу мікроелементів в органах тіла лежить їх фізіологічне значення, а також особливості кровопостачання організму. У головному мозку, напр. активну участь у складних біохімічних процесах беруть: мідь, марганець, алюміній, кремній, титан, срібло. У щитоподібній залозі зосереджена половина йоду, що є у всьому організмі, крім того, ще й бром, кобальт, арсен, ртуть, мідь, свинець, фтор, цинк, титан. У підшлунковій залозі — цинк, кобальт, нікель, арсен, йод, молібден, кремній, марганець, олово, хром, свинець. Печінка є основним сховищем мінеральних речовин для організму. Вона сприяє їх сталості у крові. Одночасно печінка є єдиним органом, що виводить М. з організму. М. входять до складу ферментів (відомо близько 200 металоферментів): Zn — до карбоангідрази, Cu — до поліфенолоксидази, Mn — до аргінази, Mo — до ксантиноксидази; вітамінів: Co — до складу вітаміну B12; гормонів: I — до тироксину, Zn і Co — до інсуліну; дихальних пігментів: Fe — до гемоглобіну та інших залізовмісних пігментів, Cu — до гемоціаніну. Деякі М. впливають на здатність до росту (Mn, Zn, I), розмноження (Mn, Zn), кровотворення (Fe, Cu, Co), на процеси дихання тканин (Cu, Zn), внутрішньоклітинного обміну тощо. Для низки М. (Sc, Zr, Nb, Au, La і ін.) невідома їх кількість у тканинах і органах і не з’ясована біологічна роль.
Основне джерело надходження Мікроелементів до організму — їжа. Питна вода покриває 1–10% добової потреби в I, Cu, Zn, Mn, Co, Mo, і лише для F, Sr є головним джерелом. Вміст М. в їжі залежить від геохімії місцевості, де її було отримано, й набору продуктів раціону.
Причиною ендемічних захворювань людини є: I, нестача якого сприяє поширенню ендемічного зобу, і F, при надлишку якого виникає флюороз, а при недостатності — карієс. Для F визначальним джерелом надходження в організм є вода, для I — молоко й овочі. Основним «постачальником» у раціон більшості інших найважливіших М. є хлібопродукти. З віком вміст багатьох М. (Al, Ti, Cl, Pb, F, Sr, Ni) в організмі збільшується, у період росту й розвитку це наростання йде швидко, а до 15–20 років сповільнюється або припиняється. Вміст Co, Cu, Ni в крові й Sr у скелеті у 50–60 років стає нижчим, ніж у 20–25 років. У клінічній медицині в боротьбі з деякими видами анемій ефективно застосовуються ЛП, що містять Co, Fe, Cu, Mn, а також Br і I. Успішно застосовуються методи йодування солі й хліба для профілактики ендемічного зобу, фторування води для зниження захворюваності на карієс. У випадках, коли F у природних водах забагато, експлуатуються дефторуючі установки.
Мікроелементози — це захворювання й синдроми, у генезі розвитку яких лежать недостатність або надлишок М., їх дисбаланс, аномальне співвідношення макро- і мікроелементів. Розвитку різних мікроелементозів у сучасних умовах сприяє техногенне забруднення навколишнього середовища. У безпосередній близькості від багатьох промислових підприємств утворюються зони з підвищеним вмістом Pb, As, Hg, Cd, Ni та інших токсичних М. Визначити стан обміну хімічних елементів в організмі й токсичний вплив на нього окремих важких металів можна за вмістом у крові, волоссі, слині, шлунковому соку, сечі. Для цього використовуються сучасні аналітичні методи (атомноемісійна- й мас-спектрометрія, атомно-абсорбційна спектрофотометрія та ін.). Останнім часом все більший інтерес викликає дослідження волосся, оскільки вміст М. в ньому відображає елементний статус усього організму і є інтегральним показником мінерального обміну. За допомогою плазмово-спектрометричного аналізу волосся можна визначити схильність організму до тих або інших відхилень, захворювань. Добовий баланс, фізіолого-гігієнічна характеристика, основні джерела, взаємодія, симптоми, що розвиваються при дефіциті й надлишку найважливіших М., наведено в табл. 1–4.
Таблиця 1. Добовий баланс мікроелементів для умовної людини
| Елемент | Одиниця вимірювання | Надходження з | Виділення з | |||||
| їжею й рідинами | повітрям | сечею | калом | потом | волоссям тощо | |||
| Алюміній (Al) | мкмоль | 1668 | 3,7 | 3,7 | 1594 | 37 | 0,022 | |
| Арсен (As) | мкмоль | 13,3 | 0,019 | 0,67 | 1,07 | – | 0,007 | |
| Барій (Ba) | мкмоль | 5,46 | 0,0006-0,19 | 0,36 | 0,50 | 0,007 | 0,054 | |
| Берилій (Be) | мкмоль | 1,33 | 0,001 | 0,11 | 1,11 | – | – | |
| Бор (B) | мкмоль | 120 | – | 0 | 20 | – | 0,1 | |
| Бром (Br) | мкмоль | 94 | – | 8 | 0,88 | 2,4 | 0,025 | |
| Бісмут (Bi) | нмоль | 96 | 0,048 | 7,66 | 86 | Невідомо | ||
| Ванадій (V) | мкмоль | 39 | 0,004 | 0,29 | 38 | – | – | |
| Германій (Ge) | мкмоль | 21 | – | 9 | 1,38 | – | – | |
| Залізо (Fe) | мкмоль | 287 чол. 215 жін. |
0,54 0,54 |
4,48 3,58 |
269 197 |
8,9 10,8 |
0,23 menses 0,176 |
|
| Йод (I) | мкмоль | 1,58 | 0,004-0,276 | 1,34 | 0,39 | 0,047 | ||
| Кадмій (Cd) | мкмоль | 1,33 | 0,009 | 0,89 | 0,44 | – | – | |
| Кобальт (Co) | мкмоль | 5,09 | 0,002 | 3,40 | 1,53 | 0,068 | 0,041 | |
| Кремній (Si) | мкмоль | 0,12 | 0,53 | 0,36 | 0,36 | – | 0,011 | |
| Літій (Li) | ммоль | 0,29 | – | 0,12 | 0,17 | Сліди | – | |
| Марганець(Mn) | мкмоль | 67 | 0,036 | 0,55 | 65 | 0,71 | 0,036 | |
| Мідь (Cu) | мкмоль | 55 | 0,31 | 0,79 | 53 | 0,63-6,3 | 0,047 | |
| Молібден (Mo) | мкмоль | 3,13 | 0,001 | 1,56 | 1,25 | 0,21 | 0,0001 | |
| Нікель (Ni) | мкмоль | 6,81 | 0,010 | 0,19 | 6,30 | 0,34 | 0,017 | |
| Ніобій (Nb) | мкмоль | 6,67 | – | 3,87 | 2,80 | Сліди | 0,003 | |
| Олово (Sn) | нмоль | 33,7 | 0,003 | 0,17 | 29,5 | 4,21 | – | |
| Ртуть (Hg) | нмоль | 74,8 | 4,99 | 1,74 | 49,8 | Сліди | 4,48 | |
| Рубідій (Rb) | мкмоль | 23,4 | – | 22,2 | 3,51 | 0,58 | – | |
| Свинець (Pb) | мкмоль | 2,12 | 0,048 | 0,22 | 1,45 | 3,14 | 0,145 | |
| Селен (Se) | мкмоль | 1,90 | Невідомо | 0,63 | 0,25 | 1,01 | 0,013 | |
| Срібло (Ar) | мкмоль | 0,65 | – | 0,08 | 0,56 | 0,004 | 0,006 | |
| Стронцій (Sr) | мкмоль | 21,7 | – | 3,88 | 17,1 | 0,23 | 0,002 | |
| Сурма (Sb) | мкмоль | 410 | 0,41 | 329 | 74 | – | 8,21 | |
| Талій (Tl) | нмоль | 7,34 | 0,24 | 2,45 | 4,82 | – | 0,0005 | |
| Телур (Te) | мкмоль | 4,70 | 0 | 4,15 | 0,78 | Видих | 0,078 | |
| Титан (Ti) | мкмоль | 17,7 | 0,021 | 6,89 | 0,23 | – | 0,0017 | |
| Фтор (F) | нмоль | 94,7 | – | 52,6 | 7,89 | 34,2 | — | |
| Хром (Cr) | мкмоль | 2,88 | 0,002 | 1,35 | 1,54 | 0,02 | 0,012 | |
| Цезій (Cs) | нмоль | 75,2 | 0,19 | 67,7 | 7,52 | Сліди | ||
| Цинк (Zn) | ммоль | 0,20 | 0,0015 | 0,007 | 0,17 | 0,012 | 0,0000 | |
| Цирконій (Zr) | мкмоль | 46,0 | – | 1,64 | 43,8 | – | – | |
Таблиця 2. Класифікація мікроелементозів
| Мікроелементози | Основні форми захворювань | Коротка характеристика |
| Природні ендогенні | 1. Вроджені 2. Спадкові |
При вроджених мікроелементозах в основі захворювання може лежати мікроелементоз матері. При спадкових мікроелементозах недостатність, надлишок або дисбаланс М. викликаються патологією хромосом або генів |
| Природні екзогенні | 1. Викликані дефіцитом М. 2. Викликані надлишком М. 3. Викликані дисбалансом М. |
Природні, тобто не пов’язані з діяльністю людини й такі, що мають відношення до певних географічних локусів, ендемічні захворювання людей, що нерідко супроводжуються тими або іншими патологічними ознаками у тварин і рослин |
| Техногенні | 1. Промислові (професійні) 2. Сусідські 3. Трансгресивні |
Пов’язані з виробничою діяльністю людини хвороби й синдроми, викликані надлишком певних М. і їх сполук безпосередньо в зоні самого виробництва; по сусідству з виробництвом; у значному віддаленні від виробництва за рахунок повітряного або водного перенесення М. |
| Ятрогенні | 1. Викликані дефіцитом М. 2. Викликані надлишком М. 3. Викликані дисбалансом М. |
Швидко збільшується кількість захворювань і синдромів, пов’язаних з інтенсивним лікуванням різних хвороб препаратами, що містять М., а також з підтримувальною терапією (напр. з повним парентеральним харчуванням) і з деякими лікувальними процедурами —діалізом, що не забезпечує організм необхідним рівнем життєво важливих М. |
Таблиця 3. Роль мікроелементів в організмі, симптоми дефіциту й надлишку
| М. | Фізіологічна роль мікроелементів | Симптоми дефіциту | Симптоми надлишку |
| As | Бере участь у регулюванні рівня тауринів і поліамінів у плазмі крові та тканинах організму | Затримка росту, зміна синтезу білків, підвищення вмісту сечової кислоти в плазмі крові, деякі форми алергії | Арсеноз: дерматити, анемія, гіперкератоз, жировий гепатоз, клітинний імунодефіцит, поліневрити, зниження слуху, облітеруючий ендартеріїт, доброякісні пухлини (пухлина Боуена) і злоякісні новоутворення (у печінці, легені, шкірі). Гостра інтоксикація: гостра та хронічна ниркова недостатність, внутрішньосудинний гемоліз, кардіогенний шок. Віддалені наслідки у дітей: значне зниження слуху, хвороби печінки, шкіри, легень, анемії, порушення мовлення, координації рухів, епілептиформні судоми, психози |
| B | Бере участь у рості та розвитку організму; розвитку кісток і підтримці їх у здоровому стані. Входить до складу клітинних мембран та впливає на їх якісні характеристики. Кофактор ферментативних реакцій | Гальмування росту організму; недостатній розвиток кісток | Нудота, блювання, діарея, шкірні висипання, летаргія, млявість, випадіння волосся, головний біль, гіпотермія, ураження нирок, судинна недостатність, шок |
| Br | Бере участь у регуляції діяльності нервової системи, щитоподібної та статевих залоз | Безсоння у хворих під час ниркового діалізу | Бромізм — загальмованість, сонливість, слабкість, мовна невиразність, втрата свідомості, рідко — вугри |
| Co | Бере участь у кровотворенні, ензимних реакціях, у формуванні мієлінових оболонок нервової тканини, відновленні організму після тяжких захворювань. Необхідний для нормальної діяльності підшлункової залози. Регулює вміст адреналіну в крові. Є складовою вітаміну B12, холіну, інозитолу. Збільшує синтез нуклеїнових кислот | Слабкість, особливо в руках і ногах, нудота, втрата апетиту й маси тіла, мовна збудженість, кровотеча з ясен, оніміння й поколювання в кінцівках, складність збереження рівноваги, блідість слизових оболонок, сплутаність свідомості й деменція, головний біль, зниження функції щитоподібної залози | «Хвороба любителів пива» (деякі сорти пива містять Co як стабілізатор): кардіоміопатія, застійна серцева недостатність, гіперплазія щитоподібної залози, поліцитемія. Суміші Co із W і Ti більш токсичні, викликають ураження органів кровотворення, дихання, травлення, нервової системи |
| Cr | Бере участь у регулюванні процесів обміну вуглеводів та синтезу білків | Порушення метаболізму жирів і протеїнів. Зміна рівня глюкози в крові (діабетоподібний стан), відчуття тривоги, стомлення, оніміння кінцівок, затримка росту, гіперхолестеринемія | Шкірні висипання, виразка шлунка, недостатність функції печінки й нирок |
| Cu | Бере участь в імунних реакціях, тканинному диханні, пігментному обміні та обміні інсуліну. Впливає на розвиток нервової тканини, кровотворення та диференціювання еритроцитів, мінералізацію кісток, механізми ферментативного каталізу, перенесення електронів | Осередкова алопеція, анемія, емфізема легень, стомлюваність, зниження імунітету, гіперхолестеринемія, лейкопенія, депресія, остеопороз, порушення формування колагену, пігментація шкіри та висипання на ній, руйнування міокарда | Біль у м’язах і животі, анемія, нудота, блювання, депресія й дратівливість |
| F | Бере участь в утворенні зубної емалі, кісткової тканини. Підвищує стійкість зубів до карієсу. Стимулює кровотворення й імунітет | Підвищена крихкість кісток, зубів, карієс | Флуороз — порушення функції нирок, ШКТ, неврологічні й м’язові розлади, коричневі плями на емалі зубів |
| Fe | Бере участь у синтезі гемоглобіну й міоглобіну, каталази й пероксидази; участь у прямих і опосередкованих окисних процесах (входить до складу 72 ферментів), забезпеченні нормального функціонування імунної системи | Порушення еритропоезу, анемія, послаблення імунітету, порушення росту, виснаження, розтріскування в кутах рота, запалення язика, анорексія, крихкість кісток і нігтів, стомлюваність, депресія й сплутаність свідомості, часті запаморочення, серцебиття, зниження розумових здібностей, геофагія | Ранні ознаки: діарея із кров’ю, сильна нудота, біль у животі, блювання із кров’ю. Пізні ознаки: слабкість, колапс, блідість, посиніння губів, кистей рук, нігтів, поверхневе дихання, конвульсії, кома, слабке або прискорене серцебиття. Надлишок заліза в організмі може підвищувати ризик ракових захворювань та ішемічної хвороби серця |
| I | Бере участь у підтримці здорового стану шкіри, волосся, нігтів. Впливає на розвиток ЦНС, щитовидної залози. Регулює роботу гіпофізу. Є найважливішим компонентом гормонів щитоподібної залози. Запобігає накопиченню радіоактивного йоду | Гіпофункція щитоподібної залози (зниження основного обміну, температури тіла); у дитинстві — кретинізм, відставання у розвитку, порушення розвитку кісток; у дорослих — мікседема, ендемічний зоб | Аритмія, сплутаність свідомості, важке дихання, криваві або дьогтеподібні випорожненя. Зоб в осіб, які харчуються переважно морською їжею, багатою на йод |
| Li | Бере участь у регуляції діяльності ЦНС. Впливає на імунітет і водно-сольовий обмін | Психічні розлади, захворювання нирок, імунодефіцит, підвищений ризик новоутворень | Порушення видільної функції нирок, обміну натрію |
| Mn | Впливає на функціонування нервової та імунної систем, слух та зір, формування хрящів і синовіальної рідини, розвиток кісток, на механізми ферментного каталізу, процеси антиоксидації, кровотворення, тканинне дихання, енергетичний та вуглеводнй обмін | Дефіцит проявляється вкрай рідко: крихкість кісток, висипання на шкірі, блювання, втрата маси тіла, дегенерація статевих залоз, гіперхолестеринемія | Втрата апетиту, галюцинації, марення, погіршення пам’яті, безсоння, м’язовий біль, депресія, імпотенція, погіршення здатності до оцінки ситуації |
| Mo | Бере участь у регуляції ферментативного каталізу (компонент ксантиноксидази), переносі електронів, рості і розвитку організму, у метаболізмі Fe в печінці | Порушення обміну амінокислот, що мають у своєму складі сірку; порушення функцій ЦНС, подагра, карієс, імпотенція, рак | Підвищення концентрації сечової кислоти й атак подагри |
| Ni | Бере участь в утворенні й функціонуванні ДНК, РНК і білків, а також гормону пролактину. Потужний стимулятор еритропоезу, синтезу гемоглобіну; підвищує засвоєння доступного Fe | Не описані | Носові кровотечі, повнокрів’я зіву й бронхів, «нікелева екзема» і «нікелева короста», головний біль, нудота, блювання, задишка, підвищення температури тіла за типом «ливарної лихоманки», болючість у правому підребер’ї, уробілін у сечі, наростання серцевої слабкості, синюшність шкірних покривів, смерть настає при явищах, що нагадують отруєння задушливими газами. Хронічна інтоксикація підвищує ризик раку легені, нирки, шкіри |
| Se | Бере участь у роботі міокарда й кровоносних судин. Підвищує імунітет. Сприяє нормальному росту й розвитку організму. Виявляє антиканцерогенну та антиоксидантну активність | Анемія, кардіоміопатія, порушення росту й утворення кісткової тканини, зниження функції печінки, підшлункової залози, стерильність у чоловіків, часті інфекції, гіперхолестеринемія | Алопеція, артрит, ламкість нігтів, присмак металу в роті, м’язовий біль, дратівливість, зниження імунітету, порушення функції нирок і печінки, висипання на шкірі й блідість обличчя |
| Si | Бере участь у реакції з’єднання колагену й еластину, у формуванні кісток, кровотворенні. Впливає на провідність нервових волокон. Знижує проникність капілярів і їх крихкість | Украй рідко: зниження еластичності шкіри, підвищення ламкості волосся й нігтів, погіршення самопочуття, дратівливість, безсоння, кісткові деформації, судоми | Не описані |
| V | Бере участь у побудові кісток і зубів. Стимулює клітинний імунітет. Бере участь у вуглеводному, жировому й енергетичному обміні. Кофермент реакцій в організмі | Порушення регуляції ферментів, переносників фосфорилу, Na, К-АТФази; затримка в організмі Na і води, маніакально-депресивний психоз, при квашіоркорі у дітей | В експерименті на тваринах відзначається токсичність для нервової тканини, нирок, печінки й кровотворних органів. Даних про токсичність для людини немає |
| Zn | Бере участь у синтезі РНК і ДНК; розподілі, відновленні й рості клітин; у реакціях антиокиснення; у переносі CO2;вутворенні й рості кісток, шкіри, волосся і нігтів; у стабілізації біологічних мембран; у загоєнні ран, кровотворенні, діяльності залоз внутрішньої секреції й статевих залоз. Підтримує нормальне смакове сприйняття й нюх. Підтримує нормальний рівень вітаміну А в крові. Кофактор більше ніж 100 ферментів | При помірному дефіциті: втрата смакових відчуттів та відчуття запаху; повільний ріст у дітей; алопеція; лущіння шкіри; глосит, стоматит, блефарит, пароніхія, безплідність, мала кількість сперми, тривале загоєння ран. При значному дефіциті: затримка розвитку кісток; гепато-спленомегалія, гіпоплазія й гіпофункція яєчок; низький зріст або карликовість; ретробульбарний неврит, погане розрізнення кольорів, катаракта |
Хвороблива чутливість шлунка, нудота, сонливість, млявість, марення, порушення здатності писати, непевність при ході |
| Ge | Стимулює процеси оксигенації в тканинах | Не описані | Високі дози можуть згубно позначитися на нирках, печінці, м’язах, нервовій системі й мозку |
Таблиця 4. Взаємодія, джерела надходження, добова потреба мікроелементів
| М. | Взаємодії | Джерела надходження мікроелементів | Середня добова потреба для дорослих* | Максимально припустима добова доза | |
| чоловіка | жінки | ||||
| As | Дефіцит селену сприяє стимуляції канцерогенної дії органічних і металовмісних сполук As. As посилено накопичується при нестачі селену і може сприяти дефіциту цього мікроелемента |
Є в усіх продуктах рослинного й тваринного походження, крім рафінованого цукру. Найбільше містять: соки, тютюн, виноградні вина, питна й мінеральна вода, морепродукти | 0,16-0,33 мкмоль | 0,16-0,33 мкмоль | 0,05 мг/л |
| B | При взаємодії B з Ca, Mg, P поліпшується їхній метаболізм | Фрукти, овочі, горіхи, бобові, вино, виноград, сидр, пиво | 2–7 мг | 2–7 мг | 0,5 мг/л |
| Br | При взаємодії Br з хлоридами і йодидами може їх заміщувати | Хлібопродукти, молоко, бобові | 0,1–1 мг | 0,1–1 мг | 0,1 мг/л |
| Co | Виражений надлишок Co гальмує засвоєння Fe. Зниження кількості Fe стимулює всмоктування Co | Печінка, нирки, молоко, м’ясо, морепродукти, салат, бобові, часник, буряк, малина, петрушка, чорна смородина | 0,30–1,77 мг | 0,30-1,77 мг | 0,1 мг/л |
| Cr | Карбонат кальцію знижує засвоєння Cr. Цукор збільшує потребу в Cr, одночасно збільшує його втрату з сечею |
М’ясо, печінка, сир, яйця, кукурудза в качанах, пивні дріжджі, яблука, бобові, чорний перець, меліса, гриби, проростки пшениці, помідори, вівсяні пластівці, качанний салат | 30–100 мкг | 30–100 мкг | 0,5 мг/л |
| Cu | Алкоголь, яєчний жовток, фітати, висока концентрація фруктози й сахарози, вітамін С у високих дозах, надлишок Fe, Zn знижують усмоктування й засвоєння Cu. Mo збільшує втрату Cu з сечею |
Авокадо, горіхи, соняшникове насіння, ізюм, хлібопродукти, овочі, фрукти, бобові, риба, печінка, морепродукти, какао | 1,0–1,5 мг | 1,0–1,5 мг | 1,0 мг/л |
| F | Al може зв’язувати F з їжі й зменшувати засвоюваність. Кальцієвмісні добавки погіршують усмоктування F |
Вода, чай овочі, соя, лісові горіхи, нирки, риба, теляча печінка, яйця | 3,8 мг | 3,1 мг | 1,5 мг/л |
| Li | Na — антагоніст Li | Мінеральні води, кам’яна й морська сіль, рослини сімейства трояндових, гвоздикових, пасльонових (помідори й картопля) | 2–20 мкг | 2–20 мкг | 0,3 мг/л |
| I | Hg, Sb, Co знижують засвоєння I. Гойтерогени (тіоглікозиди й тіоціанати, що містяться в хрестоцвітних, сої, маніоку, кукурудзі, пагонах бамбука, бататі, просі, деяких сортах бобів) утруднюють надходження I до щитоподібної залози |
Молоко, овочі, риба, устриці, креветки, водорості, яйця, внутрішності тварин, кулінарні дріжджі, морська та йодована сіль | 200 мкг | 150 мкг | 0,1 мг/л |
| Mn | При дефіциті Fe підвищується засвоєння Mn (з можливою інтоксикацією), надлишок заліза сприяє розвитку його дефіциту. При прийомі Ca або Mg у великих дозах погіршується всмоктування Mn |
Хлібопродукти, горіхи, чай, зерна злакових, листові овочі, фрукти, бобові | 2,0–5,0 мг | 2,0–5,0 мг | 0,1 мг/л |
| Fe | Fe, Са, Cu, Zn конкурують між собою. Кава, чай, молоко, фітинові кислоти (злаки, зелень темного кольору), соя, антациди, знижена кислотність шлункового соку, надлишок вітаміну Е знижує засвоєння Fe. Для нормального засвоєння Fe необхідні вітаміни А, С та вітаміни групи В. Тваринні білки підвищують засвоєння Fe |
Вівсяна й гречана крупи, хлібопродукти, м’ясо, риба, яйця, молоко, фрукти, бобові, морські водорості, зелень, гриби | 10 мг | 15 мг | 0,3 мг/л |
| Mo | Mo навіть у низьких дозах може викликати збільшення втрати Cu з сечею. До зниження концентрації Mo призводить підвищене споживання S |
Темно-зелені листові овочі, хлібопродукти, бобові, м’ясо | 50–100 мкг | 50–100 мкг | 0,25 мг/л |
| Ni | Антагоністи Ni: Fe, Se, Zn і вітамін С | Проникає через шкіру й слизові оболонки. Джерела: нікельований посуд, столові прилади, пастеризоване молоко | 60 мкг | 60 мкг | 0,1 мг/л |
| Se | Дефіцит вітамінів Е і С знижує засвоєння Se. Надлишок Hg викликає його дефіцит | Капуста, цибуля, висівки, часник, гриби, дріжджі, проростки злаків і бобових, молоко, куряче м’ясо, печінка, нирки, свиняче сало, риба, морепродукти | 30–70 мкг | 30–70 мкг | 0,01 мг/л |
| Si | Mo, Mn, F і харчові волокна знижують засвоєння Si. Антагоніст Si — Al B, Ca, Mg, Mn і K поліпшують обмін Si в організмі |
Хлібопродукти, неочищені круп’яні продукти, вівсянка, помідори, цибуля, ріпа, бобові, насіння соняшника, селера, коренеплоди | 20–40 мг | 20–40 мг | 0,2 мг/л |
| V | Антагоніст V — Cr. Вітамін C сприяє відновленню ванадату до ванадилу (неактивний в організмі), ЕДТА обмежує надходження V до еритроцитів. Li знімає інгібуючу дію V на Na+, K+-АТФазу |
Неочищений рис, фрукти, овочі, жито, гречка, ячмінь, соя, чорний перець, гриби, молюски, кріп, петрушка, маслинова олія, печінка, хлібопродукти, желатин | 6–63 мкг | 6–63 мкг | 0,1 мг/л |
| Zn | Zn збільшує всмоктуваність вітаміну А та знижує всмоктуваність Fe, Cu, Ca. Підвищують екскрецію Zn діуретики, алкоголь. Алкоголь заважає включенню Zn у його звичайні ензимні комбінації в печінці. Кава погіршує всмоктування препаратів Zn. Pb посилено накопичується при нестачі Ca, Mg і Zn і збільшує їхній дефіцит |
Хлібопродукти, м’ясо, молочні продукти, соєві боби, дріжджі, морепродукти, морква, яйця | 10,0 мг | 7,0 мг | 1,0 мг/л |
| Ge | Не описані | Алое, женьшень, цибуля, окопник, часник | Не встановлено | 0,4 мг/л | |
*Середня добова потреба для дорослих чоловіка й жінки віком від 25 до 51 року. У табл. 4 наведені норми, що рекомендуються Німецькою спілкою нутриціологів (Deutsche Gesselschaft fur Ernahrung).
Авцин А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А, Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека, (этиология, классификация, органопатология). — М.,1991; Иммунофармакология микроэлементов / А.В. Кудрин, А.В. Скальный, А.А. Жаворонков та ін. — М., 2000.