МОДЕЛЬ В УПРАВЛІННІ — подання об’єкта управління, управлінської системи або ідеї в деякій певній умовній формі. Удосконалення системи фармацевтичного менеджменту, проведення маркетингових досліджень фармацевтичного ринку, маркетингових досліджень, спрямованих на споживачів ЛП, конкурентів, товар (ЛП, товари медичного призначення), цінову політику (формування ціни на ліки, знижки), товарорух та просування у фармації вимагає побудови адекватних економіко-математичних моделей. У фармації моделювання широко використовується для розв’язання наукових та практичних завдань, у т.ч. розроблено моделі поведінки споживачів (пацієнтів аптек) при виборі ЛП безрецептурного відпуску, модель визначення оптимальної кількості препаратів у фармакотерапевтичній групі (моделювання асортименту), моделі фармакоекономічного аналізу використання ЛП, модель прогнозування збутових показників ФП, модель управління запасами на ФП. Головна характеристика моделі — спрощення реальної ситуації, до якої модель застосовано. Моделювання — особлива форма експерименту, яка полягає в дослідженні об’єкта на його моделі. Істотною характеристикою будь-якої моделі є ступінь повноти подібності моделі модельованому об’єкту. За цією ознакою всі моделі можна розділити на ізоморфні і гомоморфні. Ізоморфні моделі — такі, що містять усі характеристики об’єкта (оригіналу), здатні, по суті, замінити його. Якщо можна створити і спостерігати ізоморфну модель, то наші знання про реальний об’єкт будуть точними. У цьому випадку можна точно передбачити поведінку об’єкта. В основі гомоморфних моделей лежить неповна, часткова подібність моделі об’єкта, що вивчається. Внаслідок цього спрощуються побудова моделі та інтерпретація результатів дослідження. При моделюванні в управлінні, економіці абсолютної подібності досягти неможливо. Наступною ознакою класифікації є матеріальність моделі. Відповідно до цієї ознаки всі моделі можна розділити на матеріальні та абстрактні. Матеріальні моделі відтворюють основні геометричні, фізичні, динамічні та функціональні характеристики явища або об’єкта, що вивчається. До цієї категорії належать, зокрема, зменшені макети підприємств оптової торгівлі (оптових фармацевтичних посередників), що дозволяють вирішити питання оптимального розміщення устаткування й організації вантажних потоків на складі медикаментів. Абстрактне моделювання часто є єдиним способом моделювання в управлінні. Його підрозділяють на символічне і математичне. До символічних моделей відносять мовні та знакові. Мовні моделі — словесні моделі, в основі яких лежить набір слів, що мають однозначний зміст. Цей словник називається «тезаурус». У ньому кожному слову може відповідати лише єдине поняття, тоді як у звичайному словнику одному слову можуть відповідати декілька понять. Знакові моделі — символічний опис об’єкта умовними позначеннями окремих понять, тобто знаками, з домовленістю про операції між цими знаками. Математичним моделюванням називається процес установлення відповідності певному реальному об’єкту певного математичного об’єкта, тобто математичної моделі. В управлінні широко застосовуються два види математичного моделювання: аналітичне та імітаційне. Аналітичне моделювання — математичний прийом дослідження управлінських систем, процесів, що дозволяє одержувати точні рішення. Аналітичне моделювання здійснюється в такій послідовності: на першому етапі формулюються математичні закони, що зв’язують об’єкти системи. Ці закони записуються у вигляді певних функціональних співвідношень (алгебри, диференціальних та ін.); на другому етапі — рішення рівнянь, отримання теоретичних результатів; далі — зіставлення одержаних теоретичних результатів з практикою (перевірка на адекватність). Найповніше дослідження процесу функціонування системи можна провести, якщо відомі явні залежності, що зв’язують характеристики, які шукають з початковими умовами, параметрами і змінними системами. Проте такі залежності вдається одержати лише для порівняно простих систем. При ускладненні систем дослідження їх аналітичними методами виникають певні труднощі, що є істотним недоліком методу. В цьому разі для використання аналітичного методу необхідно істотно спростити первинну модель, щоб мати нагоду вивчити хоча б загальні властивості системи. До переваг аналітичного моделювання відносять велику силу узагальнення й багатократність використовування. Іншим видом математичного моделювання є імітаційне моделювання. Імітаційне моделювання полягає у проведенні на комп’ютері численних експериментів із математичною моделлю, що описує поведінку складної системи протягом періодів заданої тривалості. Імітаційне моделювання застосовується, як правило, в тих випадках, коли аналітичні способи дослідження тієї або іншої моделі відсутні, або їх пошук потребує дуже великих витрат. Алгоритми імітаційного моделювання можуть враховувати як детерміновані (визначені), так і стохастичні (імовірні) зв’язки і залежності, що характеризують модельовану систему. Імітаційне моделювання використовується як для аналізу, так і для оптимізації функціонування управлінських систем. Для реалізації імітаційного моделювання розроблені відповідні алгоритмічні мови. Імітаційне моделювання є основним методом досліджень потокових процесів у фармацевтичній логістиці, систем масового обслуговування, пропускної спроможності комунікативних систем, продуктивності транспортно-складських автоматизованих комплексів аптечних складів тощо. Це пояснюється тим, що системи функціонують в умовах невизначеності навколишнього середовища. Таким чином, основною перевагою імітаційного моделювання є те, що цим методом можна вирішувати складніші задачі. Імітаційні моделі дозволяють досить просто враховувати випадкові дії та інші чинники, які створюють труднощі при аналітичному дослідженні. При імітаційному моделюванні відтворюється процес функціонування системи в часі. Причому імітуються елементарні явища, що становлять процес із збереженням їх логічної структури і послідовності спливання в часі. Імітаційне моделювання має низку істотних недоліків, які також необхідно враховувати: по-перше, дослідження за допомогою цього методу коштують дорого (для побудови моделі та експериментування на ній необхідні висококваліфікований фахівець-програміст та великий машинний час, оскільки метод ґрунтується на статистичних випробуваннях і потребує численних прогонів програм; моделі розробляються для конкретних умов і, як правило, не тиражуються); по-друге, велика вірогідність помилкової імітації. Створення найефективнішої моделі управління зазвичай припускає розроблення різних альтернативних моделей систем. При цьому розроблення альтернативних варіантів і відбір найефективніших із них здійснюється за допомогою досить абстрактного критерію, що має назву «що якщо» і методів оцінки в рамках даного критерію, підхід дає можливість у кожному окремому варіанті моделі позначити рамки і форми взаємозв’язків між об’єктами і суб’єктами управління на основі принципу рівних витрат, виявити безвихідні точки, можливі перешкоди (територіальні, географічні, виробничі, фінансові, транспортні, організаційні, законодавчі тощо), а також глибше досліджувати багатоаспектність ринкових відносин. Використання моделей в управлінні дає можливість не тільки здійснювати необхідні оцінки з дуже високим ступенем точності і на цій підставі ухвалювати відповідні управлінські рішення (див. Управлінське рішення), але й раціоналізувати процес управління у фармації.
Довгань С.М. Математичне моделювання в маркетингу. — Дніпропетровськ, 2002; Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 1992; Шеннон Р.Ю. Имитационное моделирование систем — наука и искусство. — М., 1978.