ЛОЯЛЬНІСТЬ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ (англ., фр. loyalty — вірний, відданий, чесний, принциповий, прихильний; коректне, доброзичливе ставлення до кого-небудь, чого-небудь); англ. organizational — організаційне, англ. сommitment to — зобов’язання перед ким-небудь, чим-небудь) — це позитивне ставлення спеціалістів фармації до фармацевтичного закладу, в якому вони працюють, і відповідний цьому ставленню прояв їхньої вірності, відданості, прихильності та поведінки, зумовленої в основному виявом доброї волі спеціаліста фармації, не пов’язаної з формальними вимогами, зафіксованими у нормативних документах (статутах, посадових інструкціях тощо), яка сприяє ефективному функціонуванню фармацевтичного закладу.
Л.с.ф. до фармацевтичного закладу складається з прагматичної, нормативної та емоційної складових. Прагматична складова заснована на співвідношенні вигоди, яку отримує спеціаліст фармації протягом здійснення своєї діяльності у фармацевтичному закладі та очікуваних можливих збитків, яких він понесе у разі звільнення чи втрати цього місця роботи. Перевищення збитків над вигодою змушує спеціаліста фармації бути лояльним із практичного погляду.
Нормативна складова пов’язана з наявністю певних посадових обов’язків, які офіційно закріплені у документах фармацевтичного закладу, та усвідомленням особистої відповідальності за взяті зобов’язання перед самим собою (почуття обов’язку). Емоційна складова базується на відносинах із багатьма співробітниками, з якими пов’язано багато важливих і приємних подій, що сталися за роки роботи в ньому, вшануванням і заохоченнями. Фундаментом такої Л.с.ф. є почуття ідентичності спеціаліста фармації та фармацевтичного закладу, залучення спеціаліста фармації до справ закладу, переживання його успіхів і поразок. Тобто основою є задоволення мотиваційних потреб у приналежності до групи, спілкуванні, безпеки, співучасті й причетності до загальних справ. Компонентами Л.с.ф. є: ідентифікація — прийняття спеціалістом фармації цілей і цінностей фармацевтичного закладу як своїх власних, ототожнення себе із закладом; залученість — психологічне занурення спеціаліста фармації або «розчинення» у своїй робочій діяльності; власне лояльність — прихильність до фармацевтичного закладу. Головними ознаками Л.с.ф. до фармацевтичного закладу є наявність певних зобов’язань спеціалістів фармації перед фармацевтичним закладом, що повністю відповідають цілям та інтересам цього закладу, проте офіційно ніде не зафіксовані, та їх добровільне дотримання без будь-якого зовнішнього тиску з боку фармацевтичного закладу.
На суб’єктивному рівні на Л.с.ф. впливає його поведінка, що залежить від особистості: його віку і сімейного стану, характеру, виховання, індивідуальних потреб, цінностей, життєвого досвіду, схильності до змінювання місця роботи, посади або, навпаки, до довготривалої праці на одному місці; бажання будувати професійну кар’єру в тій організації, в якій розпочато трудовий стаж. На об’єктивному рівні на Л.с.ф. впливають чинники, пов’язані з певним фармацевтичним закладом: організаційна структура фармацевтичного закладу та комунікативні зв’язки між структурними підрозділами та відділами, стиль керівництва, корпоративні стандарти роботи з клієнтами, документацією, партнерами тощо, система управління персоналу (найм та звільнення, навчання, підвищення кваліфікації, можливості кар’єрного зросту), адаптація персоналу (як нових співробітників, так і персоналу при ротаційних змінах усередині організації тощо), мотивація персоналу, психологічний мікроклімат, завантаженість протягом робочого дня, напруженість праці, становище закладу на фармацевтичному ринку та його конкурентні переваги, політика закладу, його організаційна культура тощо.
Ознаками Л.с.ф. до фармацевтичного закладу є прагнення до найкращого виконання своєї роботи для досягнення головної мети діяльності фармацевтичного закладу, уникнення деструктивних конфліктів у процесі трудової взаємодії; прийняття і поділення працівниками головних цінностей фармацевтичного закладу, добровільне слідування етичним стандартам організаційної культури фармацевтичного закладу; готовність спеціалістів фармації до запобігання кризовим станам та небезпеці, постійне внесення пропозицій, пов’язаних з удосконаленням роботи підрозділу або організації в цілому; прихильність до організації, відчуття гордості за фармацевтичний заклад, гордості за приналежність до нього, його співробітників; чесність щодо фармацевтичного закладу; турбота спеціалістів фармації та покладання їхніх зусиль для досягнення успіху фармацевтичного закладу; готовність до самопожертви, самовіддачі на користь фармацевтичного закладу, сумлінної праці за будь-яких умов; вірність закладу; відкрита демонстрація приналежності спеціалістів фармації до фармацевтичного закладу або його відділу, структурного підрозділу. Ознаки поведінки персоналу, наявність яких може свідчити про відсутність Л.с.ф. до фармацевтичного закладу, включають неправдиве ставлення до фармацевтичного закладу; висміювання, наругу над цінностями і переконаннями, важливими для фармацевтичного закладу; перевагу особистих інтересів перед інтересами фармацевтичного закладу; відсутність дбайливості й люб’язності; порушення досягнутих домовленостей тощо.
Потеряхин А. Лояльность персонала как условие профессиональной мотивации // Довідник кадровика. [Електронний ресурс] — Режим доступу: hr-portal.ru/article/loyalnost-personala-kak-uslovie-professionalnoy-motivacii; Толочко В.М., Артюх Т.О. Дослідження аспектів лояльності спеціалістів фармації вітчизняних аптечних закладів // Соціальна фармація в охороні здоров’я. — 2017. — № 4;. Харский К. Благонадежность и лояльность персонала — СПб.: Питер, 2003. — 496 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: hr-portal.ru/article/loyalnost-personala; McElroy J.C., Morrow P.C., Laczniak R.N. External organizational commitment // Human Resource Management Review. — 2001. — Vol. 11.