СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ — комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів з надання допомоги, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя. С.п. можуть надаватись інституційно — в рамках соціальних служб, установ та закладів — та індивідуально — безпосередньо соціальним працівником чи іншим спеціалістом, що потребує особа (пацієнт).
Найбільш поширені в Україні державні соціальні установи і заклади, які надають С.п., це: територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян; центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; центри зайнятості; центри професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів; притулки для неповнолітніх; центри соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх; будинки нічного перебування безхатніх громадян; центри обліку громадян без певного місця проживання; соціальні готелі; центри соціальної адаптації; інші заклади. С.п. можуть надаватись і недержавними організаціями, релігійними громадами, приватними підприємцями та безпосередньо відповідальними спеціалістами в громаді, волонтерами.
В Україні надання С.п. регламентується вітчизняними нормами законів «Про соціальні послуги», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідними постановами Кабінету Міністрів, стандартами соціальних послуг, професійними етичними нормами. В інших країнах С.п. регулюються відповідним законодавством цих країн. Напр., у Латвії регламентуються Законом про соціальні послуги та соціальну допомогу, що регулюють поділ відповідальності для забезпечення населення С.п. між державними та місцевими органами влади. У складі відділів соціальної допомоги функціонують: стаціонарні відділення для постійного проживання самотніх непрацездатних громадян, відділення соціально-медичних послуг, відділення соціально-побутової адаптації, відділення реабілітації дітей-інвалідів, відділення з надання адресної грошової та натуральної допомоги.
З метою надання невідкладної соціальної допомоги (без складання індивідуальної програми і без укладення договору про надання С.п.) одержувачам відповідно до їхніх потреб надаються термінові С.п.: забезпечення одягом, взуттям та іншими предметами першої необхідності, сприяння в отриманні тимчасового житла; сприяння в отриманні юридичної допомоги з метою захисту прав і законних інтересів отримувачів, сприяння в отриманні екстреної психологічної допомоги із залученням до цієї роботи відповідних спеціалістів,надання консультативної допомоги з питань соціально-побутового і соціально-медичного забезпечення життєдіяльності, психолого-педагогічної допомоги, соціально-правового захисту.
Дубич К.В. Сучасна система надання соціальних послуг України // Державне управління: удосконалення та розвиток. — 2015. — № 3; Нова редакція Закону про соціальні послуги. URL: likumi.lv/doc.php?id=68488; Стандарти соціальних послуг: Зб. проектів документів. — Кн. 2 / За ред. Л.Л. Сідєльнік. — К.: ЛДЛ, 2007; Стратегія реформування системи надання соціальних послуг // Урядовий кур’єр. — 2012; Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» № 12 від 14.01.2004 р. // Урядовий кур’єр. — 2004.