ЦИТАРАБІН (cytarabinum), 4-аміно-1-β-D-арабінофуранозил-1Н-піримідин-2-он.
C9H13N3O5 Мол. м. 243,2
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, дуже легкорозчинний у спирті та хлористому метилені. Питоме оптичне обертання від +5,5° до +7,0°(8% розчин у кислоті хлористоводневій). Тпл — 215 °С. УФ-спектр: λmax=281 нм (
від 540 до 570) в 0,1 М розчині HCl. α40D від +154 до +160 °С (1% водний розчин). Зберігають у щільно закупореному контейнері в захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ- та УФ-спектрами поглинання; методом ХТШ. Кількісно визначають методом неводної ацидиметрії з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності.
Фармакологічна група. L01B C01 — антинеопластичні препарати групи структурних аналогів піримідину.
Фармакологічні ефекти. Порушує синтез ДНК, інгібує ДНК-полімеразу. Можливо, також частково вбудовується в РНК та ДНК.
Застосування. Гострий мієлоїдний лейкоз. Гострий лімфобластний лейкоз. Бластний криз при хронічному мієлоїдному лейкозі. Неходжкінські лімфоми високого ступеня злоякісності. Під час лікування та протягом 6 міс після його закінчення пацієнти (як жінки, так і чоловіки) повинні застосовувати ефективні методи контрацепції (див. Гемобластози).
Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: Аn Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed. — 2001. — № 1.