М’язи (лат. musculi) — активна частина опорно-рухової системи, скорочення якої зумовлює переміщення частин тіла або всього тіла в просторі.
В організмі людини є три типи м’яз, що розрізняються за будовою та іннервацією:
- непосмуговані (мимовільні);
- посмуговані скелетні (довільні);
- посмугований серцевий.
Непосмугована (гладка) м’язова тканина має клітинну будову і скорочувальний апарат у вигляді міофібрил. У ембріогенезі цей вид тканини розвивається з мезенхіми. Структурна одиниця — гладком’язова клітина — міоцит витягнутої веретеноподібної чи зірчастої форми із загостреними кінцями. Міоцити зібрані в пучки або шари. Особливістю гладком’язової тканини є дуже щільне розташування її клітин, які тісно примикають одна до одної. У зв’язку з цим функціональним елементом гладком’язової тканини є цілий клітинний комплекс, який узгоджено реагує на робочі імпульси. У гладком’язових клітинах розрізняють трофічний апарат, який містить ядро, мітохондрії та ін. органоїди клітини, скорочувальний апарат, який складається з досить товстих міофібрил, що розташовуються уздовж її осі, опорний апарат, представлений тонкими колагеновими й еластичними волокнами, що утворюють пружний каркас навколо кожної клітини та об’єднують групи клітин у єдине ціле. Гладком’язова тканина локалізована в стінках травної та сечостатевої систем, дихальних шляхів і кровоносних судин. Посмугована м’язова тканина утворює скелетні М., М. рота, язика, глотки, стравоходу, діафрагми. Основною структурною і функціональною одиницею посмугованої м’язової тканини є симпластичні утворення — м’язові волокна; розвиваються з мезодерми. М’язове волокно — циліндрична структура довжиною до 10 см. Волокно вкрите оболонкою — сарколемою із мережею колагенових волокон. М’язові волокна мають безліч ядер. У цитоплазмі (саркоплазмі) впорядковано розташовуються міофібрили — важливі функціональні частини волокна. Міофібрили складаються з ділянок, які чергуються, з різними фізико-хімічними та оптичними властивостями. Різний коефіцієнт заломлення світла обумовлює поділ міофібрил на світлі та темні сегменти, чи диски А та І. Диск А — анізотропна речовина, диск І — ізотропна. Це визначає посмугованість міофібрил. Серцевий М. за будовою — це посмугований М., що відрізняється від скелетного наявністю вставних дисків — поверхневих відростків, за допомогою яких волокна розгалужуються і з’єднуються одне з одним. Така будова м’яз сприяє повному і сильному скороченню серця. Головною властивістю м’яз є скорочення. Але можуть спостерігатися спазми м’язових тканин. Препарати, що усувають спазми М. внутрішніх органів (спазмолітики): Но-шпа, Папаверин, Дипрофен, Енатин та ін. Спазми скелетних М. усувають такі препарати, як Мепротан, Сибазон, Аміназин, Пропазин, Нозепам та ін.
Біологія / А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін. — К., 2002; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — Х., 1998; Фізіологія з основами анатомії людини / Л.М. Малоштан, О.К. Рядних, Г.П. Жегунова та ін. — Х., 2003.