ЙОДАТОМЕТРІЯ — титриметричний метод визначення відновників, що ґрунтується на використанні як окисника стандартного розчину калію йодату (KIO3), що відновлюється у слабкокислому середовищі за рівнянням напівреакції:
IO3– + 6H+ + 6ē → I– + 3H2O (E0=1,08 B).
IO3–-іон може відновлюватися також до I2:
IO3– + 5ē + 6H+ → 0,5I2 + 3H2O (E0=1,195B).
Часто титрування йодатом калію здійснюють у присутності I–-іонів. При цьому виділяється вільний I2, який виступає як окисник:
IO3– + 5I– + 6H+ → 3I2 + 3H2O.
Індикатором у цьому випадку є крохмаль. Використовують для визначення відновників (Sn2+, аскорбінової кислоти, SO32– , S2O32–, Ti(III)) та встановлення концентрації сильних кислот (йодат-іони реагують з йодид-іонами з виділенням I2 тільки у присутності кислоти). У середовищі 3M HCl та більшої кислотності KIO3 відновлюється спочатку до I2, який потім окиснюється до ICl:
IO3– + 2I2 + 10Cl– + 6H+ → 5ICl2– + 3H2O або
IO3– + 2I– + 6H+ + 3Cl– → 3ICl + 3H2O.
Кінцеву точку титрування визначають за знебарвленням кольору йоду в шарі органічного розчинника (CCl4, CHCl3), який додають у розчин, що титрують. Використовують для визначення відновників Sb(III), Sn(II), As(III), Fe(II), TL(I), I–, H2SO3, N2H4, NCS–, S2O32–; для непрямого визначення елементів (Cu, Zn, Hg), які утворюють нерозчинні тіоціанати.
У розчинах ціановодневої кислоти (1–2 М) IO3–-іони відновлюються іонами Sn2+, As(III), I– до ICN (ICN більш стійкий, ніж ICl2–): 2I– + IO3– + 3H+ + 3HCN → 3ICN + 3H2O (йодоціановий метод). Кінцеву точку титрування визначають за знебарвленням шару органічного розчинника. Метод токсичний. Титрант — 0,05 М розчин KIO3. Стандартизують йодометрично: до розчину KIO3 додають KI в кислому середовищі (H2SO4) і йод, що виділився, титрують стандартним розчином натрію тіосульфату. Можна готувати первинний стандартний розчин за точною наважкою висушеного при ~110 °С хімічно чистого KIO3.
Васильев В.П. Теоретические основы физико-химических методов анализа. — М., 1979; Кольтгоф И.М., Белчер Р., Стенгер В.А., Матсуяма Дж. Объемный анализ. — М., 1961; Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. — М., 2001.