ЗАСІБ як термін може визначати декілька різносторонніх понять (спосіб, прийом, захід, пристрій, знаряддя, якусь спеціальну дію тощо) і використовуватися у найрізноманітніших сферах діяльності людини: спілкуванні, праці, освіті, пересуванні, виробництві, лікуванні, при переліку предметів і продуктів праці, інформації і т.д. Напр., З. для зміцнення здоров’я, З. виробництва, технічні З., основні З., З. масової інформації та ін. В економіці та фінансах термін З. може означати кошти, капітал, кредити або часткове їх призначення, напр. обігові З. Незважаючи на таке широке використання терміну його змістовне значення відсутнє в енциклопедичних виданнях та більшості тлумачних і довідкових словників, включаючи словник В.І. Даля, а якщо і наводиться, то тільки у складі словосполучень.
Термін З. широко використовується в медицині, фармації, косметології, ветеринарії та інших сферах, відбиваючи найрізноманітніші поняття, часто протилежні. Напр., лікувальні З. означають предмети, необхідні для лікування або заходи впливу (у т.ч. процедури) на організм людини чи тварини, призначені для діагностики, запобігання хворобі або її ліквідації (ліки, З. від кашлю, дезенфікуючі З., перев’язувальні З., аплікатори тощо). Отже, лікарські З. теж належать до групи лікувальних З.
У фармацевтичній галузі лікарські З. — це дуже різноманітна група продукції, яка відрізняється за своїм призначенням, внутрішнім вмістом (складом), походженням, агрегатним станом, зовнішнім виглядом тощо. Лікарським З. може бути ЛРС (Medicamina cruda), що піддавалася простій обробці (сушінню) і нерідко залишається неподрібненою (листя, коріння, квіти, трава), або була перероблена у промислових умовах і випускається у вигляді настойки, сиропу, ароматної води, екстракту і т.д., які, в свою чергу, як вихідна сировина, можуть використовуватися для виготовлення ліків. До лікарських З. відносять також лікарські субстанції різної природи: синтетичні, продукти життєдіяльності мікроорганізмів або отримані з органів, тканин і соків живих організмів, ізотопи радіоактивних елементів та ін. (див. Активний фармацевтичний інгредієнт), а також ЛП, що являють собою не вихідну сировину для виробництва ліків, а продукцію, готову до вживання хворою людиною (див. Лікарський препарат).
Отже, у медицині під терміном лікарський З. розуміють всю продукцію і заходи, які використовуються для лікування та профілактики різних захворювань, що не може бути прийнятним у фармацевтичній галузі. Тому у фармації, особливо в науковій, навчальній та довідковій літературі, якщо мова йде про конкретну асортиментну продукцію, яка відповідає ознакам готової продукції, слід використовувати термін «ЛП», а у випадку, коли йде мова про лікарські субстанції (тобто вихідну сировину), слід вживати термін АФІ, а не лікарський З., оскільки змістовне значення (дефініція) останнього може тлумачитись по-різному (див. Фармацевтична термінологія). Це важливо ще й тому, що фармацевтичні терміни використовуються міжнародними уніфікованими класифікаційними системами (див. Класифікаційні системи лікарських препаратів), мають безпосереднє відношення до лікознавства і, як соціально значимий фактор, можуть впливати на стан надання медичної допомоги.