ЗАТУЛА Дмитро Григорович (11.02.1923, хутір Баба Харківської обл. — 10.06.1987, м. Київ) — доктор біологічних наук (1970), член-кореспондент АН УРСР (1973), завідувач відділу природних протипухлинних речовин (1968–1987), директор Інституту мікробіології й вірусології ім. Д.К. Заболотного АН УРСР (1970–1977); директор Інституту проблем онкології ім. Р.Є. Кавецького АН УРСР (1977–1987).
Закінчив біологічний факультет Харківського державного університету (1952).
Працював: молодший науковий співробітник Харківського рентген-радіологічного інституту (1952–1953); молодший та старший науковий співробітник Київського інституту епідеміології й мікробіології МОЗ УРСР (1953–1968); завідувач відділу природних протипухлинних речовин Інституту мікробіології й вірусології ім. Д.К. Заболотного АН УРСР (1968–1977); завідувач відділу природних протипухлинних речовин (1968–1970), директор Інституту проблем онкології ім. Р.Є. Кавецького АН УРСР (1977–1987).
Напрями наукових досліджень: імунологія перехресно-реагуючих антигенів мікроорганізмів та клітин злоякісних пухлин; дослідження антигенної специфічності, імуногенної активності й локалізації в мікробній клітині антигенів, що перехресно реагують з антигенами експериментальних пухлин та новоутворень людини.
Наукові здобутки: вперше показав принципову можливість використання антигенів виділеного ним мікробного штаму Bac. megaterium H для діагностики онкологічних захворювань; обґрунтував принципи спрямованого пошуку модуляторів протипухлинного імунітету; створив специфічну протипухлинну вакцину для запобігання рецидивам та метастазам у радикально оперованих хворих на рак. Автор понад 200 наукових праць, 7 монографій, 5 винаходів. Підготував 10 кандидатів наук.
Нагороджений орденом Дружби народів; лауреат премії ім. Д.К. Заболотного (1986).
Основні праці: Антигенное сходство Bac. megaterium H с клетками злокачественных новообразований и использование этого явления в иммунологии опухолей (док. дис.). — К., 1970; Влияние метаболитов споровых сапрофитных бактерий на организм человека и животных: Монография. — К., 1973; Микробиологические аспекты изучения злокачественных опухолей: Монография. — К., 1976; Канцерогенез и микроорганизмы. В кн.: Проблемы канцерогенеза и антиканцерогенеза. — К., 1979; Вирус — друг или враг?: Монография. — М., 1981 (співавт.); Сходство антигенов у микроорганизмов и клеток злокачественных опухолей: Монография. — К., 1982; Влияние активной специфической иммунизации на противоопухолевую цитотоксичность лимфоцитов сингенных мышей-опухоленосителей // Иммунология. — 1982. — № 5 (співавт.); Experimental and clinical results of application of antitumor vaccines obtained by means of bacterial metabolism // Neoplasma. — 1984. — V. 31, № 1; Микроорганизмы, рак и противоопухолевый иммунитет: Монография. — К., 1985; Иммунология перекрестно реагирующих антигенов микроорганизмов и клеток бластом: Монография. — К., 1986 (співавт.); Иммуномодуляторы микробного происхождения и усиление опухолевого роста // Успехи соврем. биол. — 1986. — Т. 101, № 2 (співавт.); Изменения пролиферативной активности клеток лимфоидных органов мышей с опухолью при иммунизации противоопухолевыми вакцинами // Эксперим онкол. — 1987. — Т. 9, № 2 (співавт.).
Затула Дмитро Григорович // Мікробіол. журн. — 2007. — Т. 69, № 4; Член-кореспондент НАНУ Дмитро Григорович Затула. Спогади колег, друзів, учнів / Відп. ред. В.Ф. Чехун. — К., 2008.