Захворювання, що передаються статевим шляхом — клінічно неоднорідні хвороби, об’єднані за епідеміологічною ознакою. Цей термін рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість терміну «венеричні хвороби» (див. Венеричні хвороби). Нині відомо більше 20 збудників ЗПСШ. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється понад 330 млн пацієнтів з ВЧ тяжких ускладнень (еректильна дисфункція, безпліддя, патологія вагітності, пологів і новонароджених, висока дитяча смертність та ін.). Класифікацію статевих захворювань подано у таблиці. Необхідно зауважити, що для таких захворювань, як, напр. фтиріаз, короста, гепатит В, лямбліоз, амебіаз поряд зі звичайними шляхами передачі можна виокремити і статевий контакт.
Контингент хворих нерідко інфікований не одним, а різними збудниками (мікст-інфекції). Їх лікування неможливе без точної лабораторної діагностики, оскільки вибір засобу лікування визначається видом збудника. Лікувальна тактика повинна плануватися з урахуванням того, що можливе одночасне інфікування пацієнта багатьма інфекціями; одноразово негативний діагностичний тест не виключає інфікування (напр. інфекція знаходиться в інкубаційному періоді); може бути відсутній імунітет до З.п.с.ш. та є можливість повторного інфікування.
Таблиця. Класифікація З.п.с.ш.
(за В.І. Савчаком і С.О. Галдикіною, 2001, зі змінами)
| Нозологія | Збудник | |
| А. Класичні венеричні хвороби | ||
| Сифіліс* | Спірохети | Treponema pallida |
| Гонорея | Грамнегативні коки | Neisseria gonorrhoeae |
| Шанкр м’який | Грамнегативні палички | Haemophilus Ducrey-Petersen |
| Четверта венерична хвороба (хвороба Ніколя — Фавра) | Хламідії (кокоподібні бактерії, що розмножуються внутрішньоклітинно) | Chlamydia trachomatis |
| П’ята венерична хвороба (пахова гранульома) | Плеоморфні палички | Calymmatobacterium granulomatis |
| Б. З переважним ураженням статевих шляхів | ||
| Урогенітальний хламідіоз | Хламідії | Chlamydia trachomatis |
| Урогенітальний трихомоніаз | Найпростіші | Trychomonada vaginalis |
| Урогенітальний уреаплазмоз | Молікути | Ureaplasma urealyticum |
| Урогенітальний мікоплазмоз | Молікути | Mycopalsma hominis, Mycopalsma fermentans |
| Кандидозні вульвовагініти, баланопостити | Гриби | Candida albicans |
| Генітальний герпес | Віруси | Herpes simplex Virus |
| Гострокінцеві бородавки | Віруси | Papillomavirus hominis |
| Генітальний контагіозний молюск | Віруси | Molluscovirus hominis |
| Бактеріальний вагіноз | Грампозитивні бактерії | Gardnerella vaginalis та ін. збудники |
| Урогенітальний шигельоз гомосексуалістів | Бактерії | Shigella spр. |
| В. З переважним ураженням інших органів | ||
| ВІЛ/СНІД* | Вірус | Human immunodeficiency Virus |
| Гепатит В* | Вірус | Hepatitis B virus |
| Цитомегаловірусна інфекція* | Вірус | Cytomegalovirus hominis |
| Інфекційний мононуклеоз* | Вірус | Virus Epstein — Barr |
| Амебіаз гомосексуалістів* | Найпростіші | Entamoeba histolytica |
| Лямбліоз* | Найпростіші | Giarda lamblia |
| Фтиріаз (лобковий педикульоз)* | Воші | Phthyrus pubis |
| Короста* | Кліщі | Sarcoptes scabiei |
*Захворювання можливе не тільки при статевому контакті.
ВООЗ розробила спеціальні вимоги до лікування З.п.с.ш.: по-перше, невдачі в лікуванні розповсюджених соціально небезпечних захворювань є неприпустимими; по-друге, лікування повинно бути ефективним незалежно від рівня лікувального закладу. Останнім часом розроблена низка нових препаратів. Так, для лікування хворих на сифіліс з успіхом використовують дюрантні препарати пеніциліну (екстенцилін, ретарпен). Кількість ін’єкцій залежить від форми сифілісу (від 1 до 4). У хворих на хламідіоз, уреаплазмоз високоефективним є застосування сучасних макролідів, стійких до гідролізу в кислому середовищі шлунка (азитроміцин, джозаміцин, кларитроміцин), у хворих на трихомоніаз — нові похідні нітроімідазолу (орнідазол, тинідазол, секнідазол). Найбільш надійним методом профілактики З.п.с.ш. на сьогодні залишається бар’єрна контрацепція (презерватив) та хімічна (фарматекс, цитеал, мірамістин). Для превентивної терапії найбільш поширених захворювань застосовують ЛП гінекіт (азитроміцин, секнідазол, флюконазол), який потрібно прийняти протягом одного дня після сумнівного сексуального контакту.
Контактные инфекции, передающиеся половым путем: производственное издание / И.И. Мавров, М.Н. Бухарович, Б.Т. Глухенький и др. — К., 1988; Мавров І.І. Статеві хвороби. — Тернопіль, 2005; Centers for Disease Control and Prevention. Sexually transmitted disease treatment guidelines // MMWR. — 2002. — Vol. 51 (NRR — 6); Stary A. European guidelines for management of Chlamydial infection // International Journal of STD and AIDS. — 2001. — Vol. 12 (Suppl. 3).