ХАДЖАЙ Ярослав Іванович (1921, стан. Динська Краснодарського краю — 1995, Харків) — видатний вчений-фармаколог, доктор медичних наук (1969), професор (1970) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.
Закінчив лікувальний факультет Харківського (1939–1941), а потім Киргизького (1941–1944) медичного інституту з відзнакою (1944).
Працював: санітар Харківського евакошпиталю (1941); молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник (1944), завідувач лабораторії загальної фармакології (1957), керівник відділу фармакології (1978), провідний науковий співробітник Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1989–1990); а також працював асистентом кафедри фармакології ХФІ (1944–1950).
Напрями наукових досліджень: фармакологія ЛП рослинного походження, біофармацевтичні дослідження.
Наукові здобутки: за його участю створені та впроваджені у виробництво понад 60 ЛП для лікування серцево-судинних захворювань, захворювань органів травного тракту, протизапальних, ранозагоювальних та інших, багато з яких були відзначені медалями ВДНГ СРСР. Був членом ради з фармакології й фармації АМН СРСР, редакційної ради журналу «Фармакология и токсикология». Автор понад 430 наукових праць, 38 винаходів, довідника, монографії та 8 статей у Великій медичній енциклопедії. Підготував 4 докторів і 14 кандидатів наук.
Нагороджений урядовими нагородами (орден «Знак пошани» та 3 медалі).
Основні праці: Фармакологическое исследование флавона бессмертника (канд. дис.). — Х., 1950; Фармакологическое исследование природных флавоноидов, фурохромонов и кумаринов (докт. дис.). — Х., 1969; Фармацевтические аэрозоли: Монография. — М., 1978; Фламин // Аптечн. дело. — 1956. — № 3; Фармакологічне дослідження авісану — препарату плодів амі зубної // Фармац. журн. — 1961. — № 1; О питуитриновой модели коронарной недостаточности // Фармакол. и токсикол. — 1961. — № 2; О графическом способе определения эффективной дозы и ее доверительных границ при учете реакции в градированной форме // Фармакол. и токсикол. — 1965. — № 1; О действии экстракта артишока на печень // Фармакол. и токсикол. — 1971. — № 6 (співавт.); Новый аэрозольный препарат камфомен // Хим.-фармац. журн. — 1977. — № 1 (співавт.); К вопросу о методах изучения аллергизирующего действия лекарственных форм (обзор литературы) // Фармакол. и токсикол. — 1978. — № 3 (співавт.); Особенности изучения безвредности мазей и суппозиториев // Фармация. — 1983. — № 1 (співавт.); Влияние сердечных гликозидов на связывание ионов кальция липидами биомембран // Фармакол. и токсикол. — 1987. — № 2 (співавт.); Воздействие эсцина на биологические мембраны // Хим.-фармац. журн. — 1988. — № 12 (співавт.); Лікарські препарати протизапальної, анальгетичної та репаративної дії // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (співавт.); Фармакотоксикологические аспекты применения циклодекстринов в качестве носителей лекарственных средств (обзор) // Хим.-фармац. журн. — 1990. — № 7 (співавт.); Сродство к биомембранам и некоторые особенности фармакокинетики соединений флавоноидной природы // Хим.-фармац. журн. — 1992. — № 2 (співавт.).
К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.