ВАНАДАТОМЕТРІЯ — титриметричний метод, що ґрунтується на використанні розчину амонію ванадату NH4VO3 як окисника, що відновлюється за схемою: VO3– + 4Н+ + ē 
VO2+ + 2Н2О, Е0 = 1,00 В. Титрант — 0,1 М розчин NH4VO3 — дуже стійкий при зберіганні. Стандартизацію титранту проводять за стандартними розчинами FeSO4 або Fe(NH4)2(SO4)2. Умови титрування — середовище кисле, утворюється здебільшого Н2SO4; НCl; СН3СООН кислотами. Для прискорення реакції іноді підвищують температуру і застосовують каталізатор. Кінцеву точку титрування встановлюють за допомогою індикаторів (N-фенілантранілова кислота, дифеніламін) чи потенціометричного методу.
В. застосовують для визначення As (III); Sb (III); Fe2+; Sn2+; Ti3+, Mo5+, S2–, SO32–, S2O32–, I– тощо і органічних сполук: спиртів, кетонів, амінокислот. Більшість органічних сполук реагує з NH4VO3 повільно, тому для їх визначення застосовують зворотне титрування — другий титрант — розчин FeSO4 або Fe(NH4)2(SO4)2. В. застосовують у фармацевтичному аналізі.
Берка А., Вултерин Я., Зыка Я. Новые редокс-методы в аналитической химии. — М., 1968.