ВИНОГРАД КУЛЬТУРНИЙ — Vitis vinifera L. (лат. vita — життя, vitalis — життєздатний, здатний легко размножуватися за допомогою живців; за іншою версією, від vitilis — здатний витися; лат. vinum — вино + ferre − нести, тобто «той, що несе вино») — багаторічна рослина родини виноградові (Vitaceae Juss.); рос. назва — виноград обыкновенный. Відомо 968 видів винограду, розповсюджених головним чином у зонах теплого і помірного клімату. В.к. — повзуча здерев’яніла ліана; однорічні пагони з довгими меживузлами, дещо потовщеними у вузлах, на яких супротивно розташовані листки, прості, цільні, розсічено-лопатеві або пальчасто-розсічені, суцвіття багатоквіткові, квітки дрібні, зеленуваті, двостатеві, плід — м’ясиста соковита ягода з 1–4 насінинами; серед сортів В.к. є безнасінневі сорти. Плоди мають різноманітне забарвлення, зібрані в гроно, яке відрізняється за формою, розміром, щільністю ягід. Відомо близько 4 тис. сортів В.к., з них 2 тис. культивується в країнах СНД. В.к. не є офіцинальною рослиною в Україні. Листя входить до Фармакопеї Франції, ягоди використовують в медицині (див. Ампелотерапія) як засіб, що посилює обмін речовин і підвищує тонус організму хворого.
Ягоди В.к. містять вуглеводи: глюкозу (7,6%), цукрозу (0,5–5,5%), фруктозу (7,8%), рамнозу (0,2–1,5%), пектин (0,15–0,9%); органічні кислоти: щавлеву, винну, лимонну, бурштинову, яблучну, галову, протокатехову, бузкову; стильбени: транс-ресвератрол (фітоалексин); гідроксикоричні кислоти: кавову, кумарову, ферулову, хлорогенову; гідроксикумарини: скополетин, умбеліферон, ескулетин; флавоноїди: кверцетин, кемпферол, мірицетин, астрагалін, нікотифлорин, гіперозид, ізокверцитрин, кверцитрин, рутин; лейкоантоціани: лейкопеларгонідин, лейкоантоціанідин, лейкодельфінідин; антоціани: дельфінідин-3-О-глікозид, мальвідин-3-О-глікозид, мальвідин-3,5-диглікозид, ціанідин-3-О-глікозид, ціанідин-3,5-диглікозид; катехіни: (+)-катехін, (-)-епігалокатехін, (-)-епікатехін, (-)-епікатехінгалат; поліфенольну сполуку гетероциклічної поліфенольної структури — еномеланін; вітаміни: В1 — 0,05 мг%, В2 — 0,024–1,2 мг%, В6 — 0,09 мг%, нікотинова кислота — 0,3 мг%, β-каротин — 0,2–0,83 мг%, Е — 1,17–1,19 мг%, К — 6 мг%, пантотенова кислота — 0,06 мг%, кальциферол — 0,06–0,07 мг%, біотин — 1,5 мкг; макро- і мікроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Co, Mo, Co, Cr, Al, V, Ni, Sr, B.
Трансресвератрол (3,5,4´-тригідрокситрансстильбен)
Насіння В.к. містить 14–15% білка, в окремих сортах його міститься до 25%. Білки виноградного насіння представлені (%): альбумінами — 28,6, глобулінами — 64,1, проламінами — 0,75; жирною олією — 20%, до її складу входять жирні кислоти (%): міристинова — 1,6–1,7, пальмітинова — 11,5–13,5, стеаринова — 7,0, лінолева — 55,5–56,1, ліноленова — 21,2–24,3; фосфоліпіди 0,3%, до складу яких входять фосфатидилсерин, фосфатидилінозитол, лецитин, кефалін, цереброзиди, фосфатидилова кислота; ефірні олії містяться у соку та шкірочці винограду, серед їх компонентів переважають ліналоол, гераніол, α-терпінеол. Листя В.к. містить кумарини: скополетин, умбеліферон, ескулетин; флавоноїди: кверцетин, кемпферол, мірицетин, вітексин, ізоорієнтин, сапонаретин, астрагалін, нікотифлорин, гіперозид, ізокверцитрин, кверцитрин, рутин; сапоніни: α-амірин, β-амірин, лупеол, метиловий ефір олеанолової кислоти, обтузіофоліол, тараксерол, тараксестерол, цитростадіенол; аскорбінову кислоту — 13–136 мг%.
Настої і відвари з листя В.к. у нар. медицині застосовують для полоскання при запаленні горла, для приготування компресів і ванн при шкірних хворобах; свіже листя застосовують як ранозагоювальний засіб, із соком цибулі — при кашлі й охриплості голосу. Порошок з висушеного листя вживають внутрішньо (2–4 г) як кровоспинний засіб при маткових кровотечах. Настій з листя В.к. рекомендують також при порушенні обміну щавлевої кислоти для її виведення з нирок. Очищений екстракт виноградного насіння зі стандартним вмістом проціанідолових олігомерів входить до складу препарату Ендотелон. З червоного листя В.к. отримують препарат Антистакс. Плоди В.к. їстівні у свіжому та переробленому вигляді. Використовують для виробництва вин, коньяків, шампанського. З відходів виноробства отримують етиловий спирт, оцет, винну кислоту, сегнетову сіль, а з насіння — олію. До 80% врожаю В.к. йде на переробку, 5% — на сушіння (ізюм), 15% вживається у свіжому вигляді.
Кузнєцова В.Ю. Вивчення біологічно активних речовин Vitis vinifera та створення на їх основі лікарських засобів. — Х., 2006; Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Виноград: от отходов производства до лекарственного средства (аналитический обзор). — СПб., 2006; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. I. — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae. Ч. II — Дополнения к 1–7-му т. — СПб., 1996; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagnaceae. — Л., 1988.