БАВОВНИК (Gossypіum) (араб. goz — шовковистий + goza — бавовна) — рослина родини мальвових (Malvaceae). До роду Б. належать найстаріші на планеті культурні види рослин; першу бавовну здобуто в Індії за 3 тис. років до н.е. У Європі Б. згадується у працях Геродота (455 р. до н.е.) і Теофраста (350 р. до н.е.). У І ст. бавовництвом стали займатися в Узбекистані й Таджикистані. Б. налічує 30 дикорослих видів у тропічних країнах і 5 культурних видів, серед яких найпоширеніші Б. шорсткий або мексиканський — Gossyrіum hіrsutum L. (вирощують в Узбекистані, Туркменії, Таджикистані, США, Південній Америці, Африці, Китаї, Австралії та інших країнах), Б. трав’янистий, або гуза — Gossypіum herbaсeum L. Найкраще за якістю волокно дає Б. барбадоський, або перуанський — Gossypіum barbadense L. Вирощують його переважно в Єгипті, південних районах Туркменії, Таджикистані, Узбекистані. Б. становить 70–75% усієї рослинної прядильної сировини. Б. — чагарники, у культурі одно- чи дворічні трав’янисті рослини з прямим гілчастим стеблом 1–1,5 м завв. Коренева система могутня, розгалужена. Листки чергові, довгочерешкові, 3–7-лопатеві, густо опушені. Квітки на довгих квітконосах поодинокі в пазухах листків, до 7 см у діаметрі, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком, з подвійною зеленою чашечкою, п’ятичленним віночком і численними тичинками, що зростаються у трубку. Плід — яйцеподібна, 3–5-гніздова коробочка завд. 4 см, при дозріванні розкривається, з численним насінням, рясно усадженим довгими м’якими звивистими волосками. Цвіте в липні–вересні, плоди дозрівають у вересні–жовтні. З розкритих плодів механізовано збирають бавовну-сирець (волокно з невідокремленим насінням). На 30–40% він складається з волокна, решта — насіння. При переробці від насіння відокремлюють бавовну-волокно (волокна завд. 20 мм), пух (<20 мм) і пушок або стрічок (<5 мм). З волокна одержують неочищену вату, що використовується для компресів. Після виділення механічних забруднень, знежирення, вибілювання, промивання, сушіння і розчісування одержують очищену або гігроскопічну вату — Gossypіum depuratum seu hygroscopіcum. Вата за ступенем знежирення і чистоти поділяється на гігроскопічну очну і гігроскопічну хірургічну. Вона містить 95–98% целюлози, яка є аморфно-кристалічною речовиною. Ступінь кристалічності становить 70–83% (целюлоза деревини — 64–74%, штучних волокон — 35–40%). Целюлоза вати має розвинену капілярно-пористу структуру, яка складається з порожнин між фібрилами, міжфібрилярних пор, каналів і пор волокна діаметром декілька мкм. При гідролізі целюлози Б. одержують легкосипку мікрокристалічну целюлозу (ступінь кристалічності — 70–85%, середня довжина кристалів — 7–10 нм).
Кору коренів — Cortex radіces Gossypіі (Gossypіі cortex radіcum) — збирають восени після збирання бавовни-сирцю; скошують надземну частину, корені виорюють, очищають від землі, роблять поздовжні й поперечні надрізи і знімають кору. Сушать на повітрі або в сушарках при температурі 50–60 °С. Використовують як ЛРС.
Насіння Б. містить жирну олію (17–26%), білок (20%), фітин, крохмаль, смолу — госипол, вітаміни: В1, В2, В6, фолієву кислоту. Зола насіння становить 3,79%, в ній ідентифіковані макроелементи: К, Са, Mg, Fe; мікроелементи: Mn, Cu, Zn, Cr, Ba, Se, Nі, Sr, Pb, І, B; ядро насіння концентрує Se і Cu. Кора коренів Б. містить госипол, дубильні речовини, вітаміни С і К, триметиламін, сліди ефірної олії. У листках ідентифіковано 17 органічних кислот, серед яких яблучна (7–10% суми кислот) і лимонна (5–6%), пектини, похідні флавону, дубильні речовини, пігменти госиполу, стерини. Стебла містять целюлозу (до 40%), пентозани з перевагою ксиланів (≈18%), декстрини, лігнін (до 20%), протеїн, амінокислоти, дубильні речовини.
Бавовняна олія (Oleum Gossypіі) — напіввисихаюча жирна олія від жовтого до червоно-брунатного кольору; Tзаст від –5 до –6 °С, d20 — 0,918–0,932, nD — 1,4634–1,476, η — 59,2–73,4 мПа·с; йодне число — 101–116; число омилення — 188–199; родонове число — 62–67; ацетильне число — 12–15; число Генера — 95–97; число Поленске — 0,2–0,7. За складом нагадує соняшникову олію: 60–80% поліненасичених жирних кислот — лінолева (до 44%), ліноленова (34–44%), олеїнова (23–35%), серед насичених кислот пальмітинова (20–22%), стеаринова (1–2%), міристинова (0,33–0,5%), арахінова (0,1–0,6%). Неомилюваний залишок (до 5%) складається з фосфатидів (2,5%), стеринів (0,3 мг%), токоферолів (60–80 мг%), є каротиноїди, воски, госипол (0,14–2,5%). Для харчових потреб олію одержують пресуванням, рафінують для видалення госиполу і тугоплавких тригліцеридів пальмітинової кислоти, потім дезодорують; для технічних потреб олію екстрагують гексаном або бензином.
Ядро насіння Б. містить 0,002–6,64% госиполу, кора коренів — 0,56–3,0%; вміст змінюється залежно від виду, сорту, району зростання, агротехніки. Госипол — смолиста речовина червоного або жовтого кольору локалізується у смоляних або госиполових залозках, які мають діаметр 100–400 мкм. Ядро насіння містить 10–40 таких залозок. Головний компонент, також названий госиполом, є димером фенольної природи, але за шляхом біосинтезу — сесквітерпеном: (1,11,6,61,7,71-гексагідрокси-3,31-диметил-5,51-диізопропіл-(2,21-динафталін)-8,81-дикарбоксальдегід або 2,21-біс (8-форміл-1,6,7-тригідрокси-5-ізопропіл-3-метилнафталін). У залозках ідентифіковані інші пігменти типу госиполу: госипурин, червоний госипол, госифульвен, госикаерулін, госивердурин.
Госипол
З госиполу насіння одержують 3% лінімент, який застосовують як противірусний і ранозагоювальний ЛП при лишаях, псоріазі, герпетичному кератиті. Госипол чинить антиоксидантну, антиполімеризаційну і протипухлинну дію; застосовується у гомеопатії; може бути використаний як чоловічий контрацептив, токсична речовина для нежуйних тварин, для пацюків (перорально) ЛД50 2,6 г/кг. При 2‧10–5 µ порушує функцію мітохондрій серця бика на 50%; при 2,5‧2‧10–4 µ інгібує сукциноксидазу (із сої) на 100%. Настойка із свіжої кори коренів застосовується при безплідді у жінок, токсикозі вагітних, для зменшення кількості негативних явищ у клімактеричний період, при нерегулярних менструаціях. Галенові препарати кори коренів діють подібно до ліків із маткових ріжків. З Б. одержують вату, марлю. Вата використовується для компресів; гігроскопічна вата завдяки кристалічності структури добре всмоктує воду. Вату перетворюють на нітроклітковину, яку розчиняють у спирті та ефірі з одержанням колодію. З бавовни виробляють тканини, трикотаж, нитки тощо. Пух і пушок бавовни застосовують у хімічній промисловості як сировину для виготовлення штучного волокна і ниток, плівки, лаків тощо. Бавовняну олію використовують у харчовій промисловості, у виробництві мазей і пластирів; з неї одержують жирні кислоти (зокрема пальмітинову), гліцерин, мило; це компонент мастильних матеріалів, алкідних смол, оліф. Госиполова смола використовується в ливарному виробництві, входить до складу технічних мастил. З листків одержують лимонну та яблучну кислоти. Бавовна — незамінна сировина для текстильної промисловості.
Досон Р., Эллиот Д., Эллиот У., Джонс К. Справочник биохимика. — М., 1991; Маркман А.Л., Ржехин В.П. Госсипол и его производные. — М., 1965; Почему растения лечат? / М.Я. Ловкова, А.М. Рабинович, С.М. Пономарева и др. — М., 1989; Тросько У.И., Спинов Р.И. Опыт комплексной переработки семян хлопчатника и бобов сои на маслозаводах США. — М., 1978; Химическая энциклопедия. — М., 1999. — Т. 5.