БАДАН (Bergenia Moench.) — рід трав’янистих рослин родини ломикаменевих (Saxifragaceae). Назва Bergenia дана на честь німецького професора анатомії, патології і ботаніки Kagon Bergen. Рід Bergenia має дві групи: 1) Glabratae B. Fedtsch. — це види Б. з листками голими, квітками червонуватими; 2) Ciliatae B. Fedtsch. — це види Б. з листками по краю більш-менш війчастими, іноді також волосистими, із квітками рожевими або білими. До складу роду входять 7 видів.
Офіцинальною рослиною є Б. товстолистий (B. crassifolia (L.) Fritsch) — багаторічна трав’яниста рослина з повзучим напівпідземним, рідше підземним розгалуженим кореневищем 0,6–2,5 см у діаметрі і понад 2 м завд., зі зростаючим кінцем, який піднімається над поверхнею землі, розеткою з 3–8 листків, рідше стебло висхідне або майже вертикальне. Стебла і листки голі. Листки черешкові з товстими, шкірястими, блискучими пластинками, з нижнього боку з численними гидатодами (під лупою крапкові). Пластинки листків широко еліптичні, округлі або широкооберненояйцеподібні, тупо чи невиразно зубчасті, при основі заокруглені, серцеподібні чи клиноподібно-звужені 3–35 см завд. і 2,5–30 см завш., довші за черешки, розширені при основі в піхву, яка повністю охоплює стебло. Листки зимуючі. Квіткова стрілка (висота до 5 см, діаметр 0,2–0,7 см) безлиста, рідше з одним невеликим сидячим листочком. Квітки в густому волотисто-щиткоподібному суцвітті, без приквіток. Чашечка довжиною 0,65–0,85 см, дзвоникоподібна, гладенька, до половини розсічена на яйцеподібні, заокруглені на верхівці зеленуваті чи червоно-бурі лопаті (2,5–4 мм завд. і 2–3 мм завш.). Віночок п’ятипелюстковий. Пелюстки — лілово-рожеві, яйцеподібні чи опуклояйцеподібні, при основі з коротким і широким нігтиком, 10–12 мм завд. і 6–8 мм завш., у 2,5–3 рази довші за лопаті чашечки. Тичинок 10, вони вдвічі довші за чашолистки і коротші за маточки. Тичинкові нитки білі, донизу розширені, з яскраво-жовтими округлими двогніздовими пиляками, що розкриваються поздовжньою щілиною. Маточка з напівнижньою, глибоко до ¾ двороздільною, двогніздовою зав’яззю. Насінні зачатки численні, прикріплені до серединної перегородки. Приймочки маленькі. Коробочка бурувата, розкривається по черевному шву. Насіння численне, довгасте, темне, гладеньке, голе довжиною до 0,25 см. Б.т. — ендемік Південного Сибіру, високогірний вид, що зростає на Алтаї, у Кузнецькому Алатау, на Західних і Східних Саянах, у гірських системах Туви, у Прибайкаллі, Забайкаллі, гірських районах Середньої Азії, верхів’ях Алдану в Якутії; поширений в субальпійському поясі, а також у лісовому і степовому. Б. — це декоративна рослина, вирощується на квітниках у Росії, Україні, Німеччині, Фінляндії, США та Великобританії.
В офіційній медицині використовують кореневища Б.т. — Rhizomata Bergeniaе crassifoliaе.
Кореневища Б.т. містять похідні катехінів, комплекс Р-вітамінних речовин, представлений флаванами, у т.ч. переважно полімерними, які є продуктом конденсації трьох катехінів — афцелехіну (3,5,7,3′,4′,5′-гексагідроксифлавану), катехіну (3,5,7′,4′,5′-гексагідроксифлавану), зв’язаних переважно С4–С8-зв’язком, усі спиртові гідроксили яких етерифіковані галовою кислотою. Крім полімерних флаванів, виявлено (+)-катехін (0,30%) і (+)-катехінгалат (1,16%), епігалокатехін, галокатехінгалат, епікатехінгалат. Інші речовини містяться у таких кількостях: галова кислота — 0,22%; 3,6-дигалоїлглюкоза — 0,27%; 2,3,6-тригалоїлглюкоза — 0,49%; 2,3,4,6-тетрагалоїлглюкоза — 0,42%; пентагалоїлглюкоза — 0,35%; загальний вміст танідів — 18,1–30,5%; бергеніну — 11%; арбутину і гідрохінону — 3,2–15,6%. Також виявлені лейкоантоціани, флавоноїди: кверцетин, кемпферол. Вміст дубильних речовин у кореневищах залежить від фази вегетації: до цвітіння становить 24,94%, у період цвітіння — 18,70%, у період дозрівання плодів — 21,82%. Вміст інших органічних речовин (цукрів) становить: глюкози — 1,33%; фруктози — 1,27%; сахарози — 0,78%. Вміст золи у кореневищах становить 5,28%; з макроелементів містяться: К, Са, Mg, Fe; мікроелементи: Mn, Cu, Zn, Co, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, Cd, Pb, В. У листках виявлено 22–27% дубильних речовин, 10,8% галової кислоти, до 22% ефірів галової кислоти, бергеніну, вільного гідрохінону, глікозиду арбутину. У надземних органах Б.т. міститься, за даними різних авторів, 1,08–5,93% флавоноїдів. З флавоноїдів у листках знаходяться апігенін, лютеолін, кверцетин, кемпферол, рутин (1,08–2,35%), а також хлорогенова кислота. Специфічною сполукою кореневищ та листя Б.т. є бергенін або С-глюкопіранозил-4-О-метоксигалової кислоти.
Бергенін
У медицині кореневища Б.т. використовують як в’яжучу, протизапальну, кровоспинну ЛРС. Рідкий екстракт кореневища використовується для лікування шлунково-кишкових захворювань, що супроводжуються діареєю, при хронічних запальних процесах у роті для змащування ясен і полоскань. Кореневища мають Р-вітамінну активність. У медичній практиці препарати Б.т. призначають внутрішньо при гострій бацилярній і хронічній дизентерії, при ентероколітах іншої етіології. Зовнішньо — для полоскання рота, а також при лікуванні ерозії шийки матки, сильних менструаціях, кровотечах після абортів і фібромі матки. Сухий екстракт листків Б.т. пропонується для лікування інфекційних захворювань сечовивідних шляхів. Встановлено, що екстракти листя Б.т. виявляють противірусну дію щодо вірусу герпесу. В Англії застосовують як фармакопейний вид Б. язичковий (Bergenia ligulata (Wall.) Engl. — Saxifraga ligulata Wall.). У цього виду листки округлі, в основі серцеподібні чи оберненояйцеподібні, від 5 до 18 см у діаметрі, по краю зубчасті та війчасті. Черешки листків короткі. Квітконіжки і чашечка голі. Зубчики чашечки яйцеподібні, при основі широкі. Квіти білі, великі. Плодоніжки висячі. Плоди округлі.
Епова Н.А. К истории ареала бадана толстолистного Bergenia crassifolia (L.) Fritsch. // Известия биолого-географического научно-исследовательского ин-та при Иркутском университете. Серия биологическая. — Л., 1955; Кожух І.О. Фармакогностичне дослідження рослин роду бадан. — Х., 2003.