БАКТЕРІЇ (грец. bacterion — паличка) — різноманітна за біологічними властивостями група мікроскопічних одноклітинних організмів, які не мають оформленого ядра (його роль виконує молекула ДНК).
Б. поширені в природі. Вони живуть у ґрунті, воді, на рослинах, в організмі людини і тварин. Деякі з них використовуються для одержання БАР, для виготовлення молочнокислих продуктів та ін. Деякі Б. є збудниками інфекційних захворювань людини і тварин і називаються патогенними. При зниженні захисних сил організму людини, при тривалому лікуванні антибіотиками збудниками захворювань можуть бути Б. — представники нормальної мікрофлори людини, які називаються умовно-патогенними. Існує велика кількість сапрофітів — непатогенних Б., що живляться мертвими субстратами. Сапрофіти поширені в поверхневих шарах ґрунту і водоймищ. Вони беруть участь у процесах самоочищення ґрунту і води, мінералізації органічних речовин і круговороті речовин у навколишньому середовищі. За формою Б. поділяють на коки (мають кулясту форму), палички, спірохети (спіралеподібні звиті Б.), вібріони (мають вид коми), спірили (звиті Б., що мають один або більше повних оборотів спіралі). Розмножуються простим поперечним поділом. За способом живлення Б. поділяються залежно від джерела енергії на фототрофи і хемотрофи; залежно від донорів водню — на метатрофи і органотрофи; залежно від джерел вуглецю — на аутотрофи і гетеротрофи. За способом дихання поділяються на облігатних аеробів, мікроаерофілів, факультативних і облігатних анаеробів.
Борисов Л.Б., Фрейдлин И.С. Краткий справочник микробиологической терминологии. — М., 1985; Определитель бактерий Берджи. — М., 1997. — Т. 1.