БАКТЕРОЇДИ

БАКТЕРОЇДИ (грец. bakterion — паличка + eidos — вид) — облігатноанаеробні, грамнегативі бактерії паличкоподібної форми, що не утворюють спор, належать до родини Bacteroidaceae. Б. — одні з найпоширеніших збудників неклостридіальних анаеробних і змішаних анаеробно-аеробних інфекцій у людини. Родина Bacteroidaceae складається з родів: Bacteroides (нараховує 22 види) і Leptotrichia (5 видів). У 1970 р. J.I. Colee запропонував поділити рід Bacteroides на 3 групи за їх стійкістю до 20% жовчі у живильному середовищі, пігментоутворенням і цукоролітичною активністю щодо глюкози, мальтози, сахарози, маніту, рамнози, трегалози. Б. — палички з біполярним забарвленням розміром 0,5–0,8‧1–3 мкм, морфологічно подібні або з виявленням поліморфізму, нерухомі або рухомі за допомогою перитрихіально розташованих джгутиків, часто мають полісахаридну капсулу, яка є важливим фактором вірулентності. Ріст багатьох видів значно стимулює гемін і вітамін К, які завжди додають в середовище для вирощування Б. Ростуть при 25 і 37 °С, каталазонегативні. Б. — один з основних представників нормальної мікрофлори людини і тварин. Найбільша кількість Б. знаходиться в товстій кишці (≈30% усіх мікробів), значно переважає аеробну мікрофлору, в т.ч. в сотні разів кількість кишкових паличок. Середня кількість Б. в 1 г фекалій дорослої здорової людини становить більше 10 млрд і залежить від фізіологічного стану та дієти.

Анатомія бактерій / За ред. Г.П. Калини. — М., 1960; Байрашевич А.К. Микробы семейства Bacteroidaceae в патологии человека и животных // Журн. микр., эпид. и иммун. — 1979. — № 10; Многотомное руководство по микробиологии, клинике и эпидемиологии инфекционных болезней / Под ред. Н.Н. Жукова-Вережникова. — М., 1964. — Т. 3; Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Смита и др. — М., 1997.


Інші статті автора