БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІНУ БЕНЗАТИНОВА СІЛЬ (Benzylpenicillinum-benzathinum), (2S,5R, 6R)-3,3-диметил-7-оксо-6-фенілацетамідо-4-тіа-1-азобіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонова кислота з N,N′-дибензилетилендіаміном (2:1).
(C16Н18N2O4S)2⋅C16H20N2 Мол. м. 606
АФІ природного та синтетичного походження. Білий порошок дуже малорозчинний у воді, легкорозчинний у ДМФА і формаміді, малорозчинний у спирті, практично нерозчинний в ефірі. Зберігають у добре закупореній тарі.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; за Тпл пікрату; за реакцією з розчином формальдегіду у кислоті сірчаній концентрованій по утворенню червоно-коричневого забарвлення. Кількісно визначають N,N′-дибензилетилендіамін після його виділення із солі методом ацидиметрії у неводному середовищі (льодяна оцтова кислота, індикатор — нафтолбензоїн); пеніциліни — за продуктами розкладання та після лужного гідролізу визначають методом прямого потенціометричного титрування розчином меркурію (ІІ) нітрату.
Фармакологічна група. J01CE01 — β-лактамні антибіотики групи пеніцилінів.
Фармакологічні ефекти пов’язані зі здатністю пригнічувати синтез пептидоглікану клітинної стінки мікроорганізмів, що призводить до їхньої загибелі (бактерицидна дія). Ефективний відносно стрептококів (за винятком групи D), стафілококів (що не продукують пеніциліназу), трепонем.
Застосування. Інфекційні захворювання, викликані трепонемами (сифиліс, фрамбезія, пинта), профілактика ревматизму, гострий тонзиліт, скарлатина, ранова інфекція, профілактика післяопераційних ускладнень (див. Антибіотики).
ДФУ. — Х., 2001; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств. — М., 2003; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.