БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІНУ КАЛІЄВА СІЛЬ

БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІНУ КАЛІЄВА СІЛЬ (Benzylpenicillinum kаlicum), калію (2S,5R,6R)-3,3-диметил-7-оксо-6-[(фенілацетил)аміно]-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат.

C₁₆H₁₇КN₂O₄S Мол. м. 372,5

АФІ природного та синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок дуже легкорозчинний у воді, практично нерозчинний у жирних оліях і вазеліновому маслі. УФ-спектр: λ_max=263 (=4,3), λ_max=256 (=6,4) у метанолі, λ_max= 2₆3 (=4,5), λ_max=2₅7 (=7,0) у воді. [α]²⁰_D = від +270° до +300° ⁽2% водний розчин). Зберігають у добре закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; за реакцією з розчином формальдегіду у кислоті сірчаній концентрованій по утворенню червоно-коричневого забарвлення; субстанція дає характерні реакції на калій. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.

Фармакологічна група. J01CE01, S01AA14 — β-лактамні антибіотики групи пеніцилінів.

Фармакологічні ефекти пов’язані зі здатністю пригнічувати синтез пептидоглікану клітинної стінки мікроорганізмів, що приводить до їхньої загибелі (бактерицидна дія). Ефективний відносно грампозитивних бактерій (стафіло-, стрепто-, пневмококів, збудника дифтерії, анаеробних спороутворюючих паличок, збудника сибірки), грамнегативних коків (гоно-, менінгококів), спірохет, деяких актиноміцетів. Не діє на більшість гнамнегативних бактерій, рикетсій, вірусів, найпростіших, грибів. Не впливає на штами мікроорганізмів, які продукують пеніциліназу. Руйнується кислотою шлункового вмісту, тому застосовується лише парентерально.

Застосування. Бактеріальні інфекції різної локалізації, викликані чутливою мікрофлорою, інфекції шкіри та м’яких тканин, опікова інфекція, ангіна, гостра та хронічна емпієма плеври, остеомієліт, сепсис, септицемія, інфекції сечовивідних та жовчовивідних шляхів, піємія, гострий та хронічний ендокардит, менінгіт, пневмококова пневмонія (див. Антибіотики).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; Навашин С.М., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. — М., 1982; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств. — М., 2003; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.