БЕНЗОЇЛПЕРОКСИД ВОДНИЙ

БЕНЗОЇЛПЕРОКСИД ВОДНИЙ (Benzoyl peroxidum hydricum), дибензоїл пероксид.

C₁₄Н₁₀O₄ Мол. м. 242,2

АФІ синтетичного походження. Білий, аморфний або зернистий порошок практично нерозчинний у воді, розчинний в ацетоні, у метиленхлориді з виділенням води, малорозчинний у спирті. Швидко втрачає вологу на повітрі. УФ-спектр: λ_max=235 нм і λ_max=274 нм, A₂/A₁=1,17–1,21 в етанолі. Зберігають у добре закупореній тарі у захищеному від світла місці при температурі 2^–8 °С.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр спиртового розчину речовини має λ_max при 235 нм і 274 нм; за реакцією з розчином діетилфенілендіаміну сульфату по утворенню червоного забарвлення, яке переходить у темно-фіолетове; після гідролізу субстанції визначають бензоат-іон реакцією з розчином заліза (ІІІ) хлоридом. Кількісно визначають дибензоїлпероксид методом йодометрії, вміст води — напівмікрометодом (метод К. Фішера).

Фармакологічна група. D10AE01 — антисептичні препарати для лікування вугрової хвороби (група окисники).

Фармакологічні ефекти пов’язані з антимікробною активністю відносно Propionibacterium acnes та Staphylococcus epidermidis. Справляє кератолітичну дію, покращує оксигенацію тканин, пригнічує продукцію шкірного жиру в сальних залозах. Сприяє прискоренню грануляції виразок нижніх кінцівок.

Застосування. Вугрова хвороба, в т.ч. вугрі звичайні (acne vulgaris). Як допоміжний засіб при виразках нижніх кінцівок різного походження (див. Антисептичні препарати).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри, що передаються статевим шляхом. — Тернопіль, 2001; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C.Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.