БЕРЕЗА — Betula L. (кельтське Betu — береза) — рід листопадних однодомних дерев і кущів родини березових (Betulaceae L.). До роду належать понад 160 видів, на території країн СНД розповсюджено 116 видів, в Україні — 9. Б. належить до основних лісостворювальних порід і в Україні, за даними Держлісгоспу, на 1997 р. площі під березами становили більше 0,5 млн га, вони також культивуються як декоративні дерева та у полезахисних і придорожніх лісосмугах. Найпоширеніший вид — Б. бородавчаста (Б. повисла) — B. verrucosa Ehrh. (B. pendula Roth.). Утворює мішані з іншими породами і чисті насадження. Розповсюджена майже по всій території України, входить до складу хвойних, мішаних та широколистяних лісів. Дерево до 30 м завв. і до 80 см у діаметрі. У дорослих дерев гілки зазвичай дуже звисають донизу. Крона таких дерев ажурна, крислата, неправильної форми, що є видовою ознакою. Кора на верхній частині стовбура і на нижній частині старих гілок тонка, біла, гладка, легко відшаровується, у нижній частині стовбура вона темніша, з віком — чорно-сіра, товста з глибокими тріщинами. Молоді пагони — зі смолистими залозками-бородавочками. Бруньки — голі клейкі. При розпусканні листочки клейкі, а потім стають з обох боків гладкими чи злегка шорсткими. Черешки листків у 2–3 рази коротші за пластинку. Листки різної форми: від яйцеподібно-ромбічних до трикутнояйцеподібних, завд. 7 см та завш. 5 см. Плоди — горіхи довгастоеліптичні, із крильцями, які у 2–3 рази перевищують за шириною горіх. Цвіте у квітні–травні. Офіцинальною сировиною є бруньки. Запаси сировини великі, щорічно можлива заготівля десятків тонн бруньок. Бруньки містять ефірну олію (0,2–6,25%), в її складі є: сесквітерпеноїди, пальмітинова кислота, алкалоїди (0,1%), вітамін С, флавоноїди (апігенін, 4′-метиловий ефір апігеніну, кемпферид, 3,4′-диметиловий ефір кемпферолу, 7,4′-диметиловий ефір кемпферолу, ізорамнетин, кемпферол, кверцетин, 6,4′-диметиловий ефір скутелареїну, 3-метиловий ефір кемпферолу, 6,4′-диметиловий ефір 6-гідроксикемпферолу, 3,6,4′-триметиловий ефір 6-гідроксикемпферолу, сакуранетин, 5-гідрокси-7,4′-диметоксифлавон), вищі жирні кислоти (в т.ч. ненасичені — 80–90%, з яких ≈80% становлять лінолева та ліноленова кислоти). Листя містить ефірну олію (0,04–0,81%), тритерпеноїди (3α,17α-20-тригідроксидамару-24-ен, окис бетулафолієнтріолу, бетулафолієнтріол (0,8%), бетулафолієнтетраол, кумарини (0,09%), флавоноїди (1,96–5,56%): гіперозид (0,36%), авікулярин, рутин, 3-дигалактозид мірицетину; у гідролізаті є кемпферол, кверцетин, мірицетин, антоціани: ціанідин, дельфінідин, бетулінова кислота), вітаміни С, Е, РР, каротин, фенолкарбонові кислоти, дубильні речовини (1,07–9%). Суцвіття містять вітаміни Е, РР. У насінні знайдена висихаюча жирна олія (до 28%), березовий сік містить вуглеводи 0,5–2,5%, у т.ч. фруктозу, глюкозу та вітамін РР. У корі виявлено ефірну олію (0,052%), основним компонентом якої є метилсаліцилат, тритерпеноїди (бетулін — 1,8–14%, бетулоновий альдегід — 0,012%, бетуліновий альдегід — 0,032%, лупеол — 0,2%, ацетилолеанолова кислота — 0,01%, бетулінова кислота — 0,021%, олеанолова і урсолова кислоти — по 0,04%), ситостерин, фенольні глікозиди (рододендрин, гаултерин), фенолкарбнові кислоти (галова), катехіни (3,3%), дубильні речовини (4–15%), вищі жирні кислоти.
В офіцинальній медицині настій бруньок використовують як пото-, жовчо-, сечогінний ЛП, він має бактерицидну, антисептичну, протизапальну активність. До ДФ I–VII був включений порошок березового вугілля, ДФ VIII–X — активоване вугілля, ДФ I–VI, VII, IX — дьоготь березовий.
Листки Б. входять до 4-ї Міжнародної фармакопеї, витяжка з листків Б. є компонентами діуретичного та протизапального ЛП Фітолізин і деяких гомеопатичних ЛП.
У народній медицині бруньки, в першу чергу Б. бородавчастої та Б. пухнастої, застосовують у вигляді відварів, настоїв, примочок та ванн при захворюваннях печінки та сечового міхура, нирковокам’яній хворобі, ревматизмі, подагрі, атеросклерозі, туберкульозі легень, при бронхітах, трахеїтах; листя Б. бородавчастої має протизапальні, діуретичні, вітамінні та антимікробні властивості та застосовується при захворюваннях органів дихання, кровообігу, травлення, печінки, нирок, інфекціях вуха, горла, носа, шкіри тощо; пагони, найчастіше Б. бородавчастої та Б. пухнастої, застосовуються в народній медицині як протизапальна ЛРС при запаленнях легень, нирок, при захворюваннях ШКТ; з кори Б. бородавчастої одержують лікарську субстанцію, що містить суму катехінів та лейкоантоціанідинів і має капілярозміцнювальну, антимікробну, протипухлинну, в’яжучу, антиоксидантну дію.
Використовують у лікеро-горілчаному виробництві. Б. — ефірноолійна, вітамінна, харчова, кормова, медоносна культура. Деревина придатна для виготовлення меблів та фанери. Виконує ґрунтозахисні та водоохоронні функції.
Виноградова Т.А., Гажев Б.Н., Виноградов В.М., Мартынов В.К. Практическая фитотерапия. — СПб, 1998; Даников Н.И. Чудо-целитель береза. — М., 2000; Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.А. Буданцев, Е.Е. Лесиовская. — СПб, 2001; Лушпа В.І. Береза повисла в офіційній та народній медицині // Фітотерапія в Україні. — 2001. — № 1 — 2; Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України. — К., 2002; Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Magnoliaceae — Limoniaceae. — Л., 1985.