БІОТЕХНОЛОГІЯ (грец. bios — життя + techne — мистецтво, майстерність + logos — слово) — напрям сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів для виробничих цілей. Б. виникла і розвивається на стику біологічних наук і техніки. Біотехнологічні процеси з стародавніх часів використовуються у практичній діяльності людини, напр. у випіканні хліба, виготовленні молочнокислих продуктів, пивоварінні. Попередниками Б. були біофабрики, що в СРСР почали створюватись у 30-х рр. XX ст. для виготовлення вакцин і сироваток крові. Наступний етап розвитку Б. — промислове виробництво пеніциліну та інших антибіотиків у 40–50-х рр. XX ст. Пізніше було створено нову самостійну галузь промисловості — мікробіологічну, яка тепер виробляє вітаміни, бактеріальні добрива (нітраган, азобактерин), біопрепарати (ентобактерин, дендробацилін) тощо. У наш час найінтенсивніше розвиваються галузі Б., пов’язані з використанням біосинтезу, перш за все мікробіологічного, напр. для одержання тваринного білка. Це зумовлено досягненнями біохімії і цитології (напр. отримання у кристалічному вигляді та використання стабілізованих та іммобілізованих ферментів, нативних або частково зруйнованих іммобілізованих клітин мікро- і макроорганізмів), технології ферментації (напр. виробництво продуктів з використанням ферментації, переробка відходів різних виробництв шляхом біодеградації), біоелектрохімії. Вирішальне значення для розвитку сучасної Б. отримали генетична і клітинна інженерія. Методами генетичної інженерії створено мікроорганізми, що швидко накопичують біомасу, а також різні біологічні речовини. На базі мікробіологічного синтезу з використанням генно-інженерних технологій розроблено і здійснюється виробництво інсуліну і гормону росту людини, інтерферонів та інших біологічно активних білків. Розробляються генно-інженерні технології отримання противірусних вакцин. Найважливішою для медичної Б. галуззю стала клітинна інженерія, зокрема, технологія отримання моноклональних антитіл. На їх основі розроблені і використовуються нові системи імунологічного аналізу — радіоімунологічний та імуноферментний. Великі можливості Б. у виробництві ферментів, амінокислот, полісахаридів, вітамінів та ін. Важливою галуззю Б. є розробка ефективних промислових технологій для одержання у великих кількостях корисних організмів, напр. ентомофагів; їх використовують для біологічної боротьби зі шкідниками. Подальший розвиток Б. пов’язаний із застосуванням авторизованих систем контролю і керування біотехнологічними процесами. Методи Б. використовують також для захисту матеріалів і споруд від біопошкоджень, при бактеріальному видобутку міді, при переробці промислових і побутових відходів тощо.
Біологічний словник. — К., 1986; БЭС: В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1991. — Т. 1; Биотехнология: В 8 кн. / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. Кн.1: Егоров Н.С., Олескин А.В., Самуилов В.Д. Проблемы и перспективы. — М., 1987; Сассон А. Биотехнология: свершения и надежды. — М., 1987.