БРЕНД — специфічне ім’я, символ, дизайн або комбінація із зазначених складових, які застосовуються для виділення конкретного продукту продавця. Б. також можна назвати набір ознак, які впливають на прийняття споживачем рішення про покупку. Б. описують як сукупність властивостей продукту, який задовольняє функціональні потреби споживачів, та додаткової цінності, що спонукає споживачів відчувати більше задоволення, пов’язане з формуванням у них упевненості, що цей продукт є більш високої якості. Для того, щоб стати брендом, товар повинен задовольняти потреби споживачів краще, ніж аналогічні товари-конкуренти. Існує декілька аспектів, пов’язаних із брендингом. Це корпоративне пізнавання, яке може бути особливо важливим при проведенні тендерів. У фармації значення довіри до корпорації-виробника посилюється як у соціально значимій галузі. Для споживача Б. спрощує рішення завдань щодо диференціації ЛП (товарний знак, стиль, колір упаковки, логотип), який асоціюється з певними характеристиками, необхідними для задоволення його потреб. Поняття Б. відображає переваги ЛП по відношенню до конкурентів і забезпечує більший попит. Він несе інформацію щодо системи цінностей споживача (напр. лікар цінує в антибіотику високу ефективність щодо окремих мікроорганізмів і низький ступінь розвитку стійкості при інфекційних захворюваннях). Б. є відображенням індивідуальності. ЛП (як оригінальний, так і по суті аналогічний) можна вважати Б., якщо він має візуальний знак, або брендову марку, і була проведена робота щодо зміцнення довіри до нього, надійності або його ексклюзивності, додавання цінності ЛП (зручність прийому, дозування, різноманітність лікарських форм, швидкість отримання ефекту, тривалість дії, можливість прийому різними групами хворих — дітьми, людьми похилого віку та ін.).
Смит П., Бэрри К., Пилфурд А. Коммуникации стратегического маркетинга. — 2001; Усенко В.А. Фармацевтический маркетинг // Провизор. — 1999. — № 14.